-1-
дієприкметник
(загиблий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уби́тий уби́та уби́те уби́ті
родовий уби́того уби́тої уби́того уби́тих
давальний уби́тому уби́тій уби́тому уби́тим
знахідний уби́тий, уби́того уби́ту уби́те уби́ті, уби́тих
орудний уби́тим уби́тою уби́тим уби́тими
місцевий на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тій на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тих

Словник синонімів

ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙпідсил., УБИ́ТИЙ[ВБИ́ТИЙ]підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил.Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); - У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, - з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); - Таки-єм добрий-добрий, як молоко, - говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи!Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).

Словник фразеологізмів

уби́тий (приби́тий) го́рем. Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т. ін. Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко); Перед фігурою [Христа] виділявся невеличкий горбок.. То була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому Cину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах).

як (мов, не́наче і т. ін.) уби́тий (заби́тий). 1. зі сл. спа́ти. Міцно. Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький); Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець); Піддубний виспався. Спав цілу ніч як забитий (М. Коцюбинський).

2. Дуже засмучений, пригнічений чим-небудь. Старий Трохим по надвір’ю Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Балабуха приїхав додому неначе вбитий (І. Нечуй-Левицький).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про людину, позбавлену життя)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уби́тий уби́та уби́те уби́ті
родовий уби́того уби́тої уби́того уби́тих
давальний уби́тому уби́тій уби́тому уби́тим
знахідний уби́тий, уби́того уби́ту уби́те уби́ті, уби́тих
орудний уби́тим уби́тою уби́тим уби́тими
місцевий на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тій на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тих

Словник синонімів

ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙпідсил., УБИ́ТИЙ[ВБИ́ТИЙ]підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил.Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); - У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, - з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); - Таки-єм добрий-добрий, як молоко, - говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи!Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).

Словник фразеологізмів

уби́тий (приби́тий) го́рем. Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т. ін. Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко); Перед фігурою [Христа] виділявся невеличкий горбок.. То була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому Cину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах).

як (мов, не́наче і т. ін.) уби́тий (заби́тий). 1. зі сл. спа́ти. Міцно. Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький); Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець); Піддубний виспався. Спав цілу ніч як забитий (М. Коцюбинський).

2. Дуже засмучений, пригнічений чим-небудь. Старий Трохим по надвір’ю Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Балабуха приїхав додому неначе вбитий (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уби́тий уби́ті
родовий уби́того уби́тих
давальний уби́тому уби́тим
знахідний уби́того уби́тих
орудний уби́тим уби́тими
місцевий на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тих
кличний уби́тий уби́ті
-3-
дієприкметник
(загнаний в середину)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уби́тий уби́та уби́те уби́ті
родовий уби́того уби́тої уби́того уби́тих
давальний уби́тому уби́тій уби́тому уби́тим
знахідний уби́тий, уби́того уби́ту уби́те уби́ті, уби́тих
орудний уби́тим уби́тою уби́тим уби́тими
місцевий на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тій на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тих

Словник синонімів

ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙпідсил., УБИ́ТИЙ[ВБИ́ТИЙ]підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил.Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); - У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, - з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); - Таки-єм добрий-добрий, як молоко, - говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи!Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).

Словник фразеологізмів

уби́тий (приби́тий) го́рем. Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т. ін. Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко); Перед фігурою [Христа] виділявся невеличкий горбок.. То була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому Cину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах).

як (мов, не́наче і т. ін.) уби́тий (заби́тий). 1. зі сл. спа́ти. Міцно. Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький); Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець); Піддубний виспався. Спав цілу ніч як забитий (М. Коцюбинський).

2. Дуже засмучений, пригнічений чим-небудь. Старий Трохим по надвір’ю Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Балабуха приїхав додому неначе вбитий (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уби́тий уби́ті
родовий уби́того уби́тих
давальний уби́тому уби́тим
знахідний уби́того уби́тих
орудний уби́тим уби́тими
місцевий на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тих
кличний уби́тий уби́ті

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уби́тий уби́та уби́те уби́ті
родовий уби́того уби́тої уби́того уби́тих
давальний уби́тому уби́тій уби́тому уби́тим
знахідний уби́тий, уби́того уби́ту уби́те уби́ті, уби́тих
орудний уби́тим уби́тою уби́тим уби́тими
місцевий на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тій на/в уби́тому, уби́тім на/в уби́тих

Словник синонімів

НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу - який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ[В’Ї́ЖДЖЕНИЙ], РОЗ’Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ[ВТОРО́ВАНИЙ], ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ[ВКО́ЧЕНИЙ], НАТЕ́РТИЙрідше,УТЕ́РТИЙ[ВТЕ́РТИЙ]рідше,НАКА́ТАНИЙрозм.,УБИ́ТИЙ[ВБИ́ТИЙ]розм.; БИ́ТИЙ (уторований і широкий, довгий); УТРАМБО́ВАНИЙ[ВТРАМБО́ВАНИЙ] (про поверхню землі - твердий, ущільнений, рівний від їзди, ходіння, ударяння тощо). Дорога до Яблунівки була гладко наїжджена, сніг утрамбований автомашинами (Д. Бедзик); Віз весело заторохкотів залізними шинами по в’їждженій дорозі (О. Донченко); Шлях, битий, вторований, ..перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Н. Рибак); Потімвискакує [Олег] на коня і першим вилітає на торовану путь (Д. Міщенко); Добре, хоч дорога накочена, - не грузнеш у снігу... (А. Тесленко); Дорога на Тартаку через Дальник рівна і вкочена, мов дзвін (В. Кучер); Колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький); Фельдшер ще поправив кожуха, хоча той не сповз; дорога рівна, накатана, та й поранений лежав нерухомо (П. Автомонов); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Панас Мирний); Широкий битий гостинець тягнувся.. серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Поки колісниці котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).