-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тісни́й тісна́ тісне́ тісні́
родовий тісно́го тісно́ї тісно́го тісни́х
давальний тісно́му тісні́й тісно́му тісни́м
знахідний тісни́й тісну́ тісне́ тісні́
орудний тісни́м тісно́ю тісни́м тісни́ми
місцевий на/у тісно́му, тісні́м на/у тісні́й на/у тісно́му, тісні́м на/у тісни́х

Словник синонімів

БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини - пов’язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Йпідсил., ІНТИ́МНИЙпідсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Шовкопляс); Тимчасом цілую свого компаніона, дожидаючи ближчої знайомості (Леся Українка); Тісний зв’язок Яворницького з петриківськими майстрами допоміг їм розвинути й удосконалити своє мистецтво (І. Шаповал); Почуття втрати, а може, й затаєних ревнощів поволі покидало Голуба, поступаючись місцем іншому, чистому й дорогому почуттю інтимної дружби [до Ніни] (Л. Дмитерко). - Пор. 3. щи́рий.
ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо - сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов’язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ТІСНИ́Йзаст.; СКРУТНИ́Й, СУТУ́ЖНИЙ (перев. пов’язаний з матеріальними труднощами, нестатками); ГІРКИ́Й, НЕСОЛО́ДКИЙ, ТЕРПКИ́Й (який не приносить радощів, втіхи). Важкі роки пройшли над нами (Ю. Яновський); [Річард:] Ох, ..який сей день для мене був тяжкий... (Леся Українка); За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями (О. Гончар); Старість без подружжя трудна і гірка (Ганна Барвінок); Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський); Славлю руки мозолисті.. Тих, що в дні жили імлисті І години горьові (О. Ющенко); Зазнала Лисичка лихої пригоди (І. Франко); Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха.. обернула їх у послугачів (О. Кобилянська); Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Лесь Мартович); Скрутне матеріальне становище під час навчання в академії.. підірвало здоров’я поета [С. Руданського] (з посібника); Чи то справді життя цієї сім’ї таке сутужне? (Л. Яновська); Наталя виросла й зросла В житті гіркому і терпкому (М. Рильський); Це зайва крапля отрути у моє і так несолодке життя (М. Коцюбинський).
ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму - про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙзаст.;ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙзневажл., УБОГОДУ́ХИЙпоет. (тільки про людину); ТІСНИ́Й (тільки про погляди, світогляд); ОДНОБІ́ЧНИЙ, ОДНОСТОРО́ННІЙ, ОДНОБО́КИЙ (який виявляється тільки в одному напрямку на шкоду іншим сторонам); ОВЕ́ЧИЙ, КУ́РЯЧИЙперев. із сл. розум, розм. (зовсім невеликий). [Максим:] .. Шеф ваш - людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак); Сайгор спробував був перевести говірку на інше, але зрозумів так: Татьяна воістину недалека дівчина, типічна міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий); Вузький у своїх художніх інтересах літератор може виступити навіть з блискучим за формою твором, але йому ніколи не стати "володарем дум" у своєму поколінні (з газети); Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський); - Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди (О. Кобилянська); Він [Сеспель] вірив у те, що навіть з цієї примітивної особи з часом можна виховати справжню людину (Ю. Збанацький); [Деревіцький:] Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький); [Магістер:] Ви, майстре Річард, дивіться ширше, Ваш кругозір тісний (Леся Українка); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Односторонній погляд; Однобока спеціалізація; Стара Прохориха нетяма, гаразд нічого не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. дурни́й.
ТІСНИ́Й (який складається з осіб або предметів, що містяться на близькій відстані одне від одного), ЩІ́ЛЬНИЙ. Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Ганна Барвінок); Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (О. Довженко).
ТІСНИ́Й (про одяг, взуття тощо - який має менший, ніж потрібно, розмір), ЗАТІСНИ́Йрозм.; ВУЗЬКИ́Й, ЗАВУЗЬКИ́Йрозм. (уширину). Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих (Григорій Тютюнник); Ґазда Панкевич обтер долонею лисину, поправив на шиї затісний комір вишиваної гуцулки (Д. Бедзик); Мавка виходить з хати: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки (Леся Українка); - То завузьке для мене, трохи розпустіть, бо душить, - говорила вона до швачки (О. Маковей).

Словник антонімів

ТІСНИЙ ПРОСТОРИЙ
У якому мало простору, вільного місця. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-н., не тісний, широкий, вільний.
Тісний, а, е ~  просторий, а, е будинок, квартира, кімната, купе, одяг, приміщення, прохід. Тіснийвільний костюм, плаття. Бути, залишатися, зробитися, ставати тіснимпросторим. Досить, дуже, занадто, надто, цілком тіснийпросторий. Бути, залишатися, стати тіснимпросторим.
Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої та просторої... Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Г. Тютюнник).
Тісний ~вільний, тісний ~широкий; тісненький ~просторий, тісно ~просторо, тіснота ~простір //просторість Пор. ще: БЕЗМЕЖНИЙ ~ ОБМЕЖЕНИЙ, ШИРОКИЙ ~ ВУЗЬКИЙ

Словник фразеологізмів

загна́ти / заганя́ти в [тісни́й (глухи́й)] кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх [челядників] в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. так сильно по голові черкнув, що цей .. простягнувся як і довгий (Б. Лепкий); Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети); // тільки недок. Ставати перед ким-небудь складні, нерозв’язані проблеми. Загадки літопису [Величка] продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..).

2. Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, талантом і т. ін.). [Тиміш:] Нівроку собі, добрий з тебе теоретик.— Який там не є, а такого, як ти, в кут зажену,— відрізав Сашко (Д. Бедзик); Тепер у Вас в Галичині такі таланти появились, що заганяють у кут наших (М. Коцюбинський); // тільки док. Перемогти, збороти. [Ейнштейн:] Правда людська завжди необорна, її ніколи не загнати в кут (О. Левада).

загна́ти / заганя́ти в [тісни́й (глухи́й)] кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх [челядників] в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. так сильно по голові черкнув, що цей .. простягнувся як і довгий (Б. Лепкий); Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети); // тільки недок. Ставати перед ким-небудь складні, нерозв’язані проблеми. Загадки літопису [Величка] продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..).

2. Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, талантом і т. ін.). [Тиміш:] Нівроку собі, добрий з тебе теоретик.— Який там не є, а такого, як ти, в кут зажену,— відрізав Сашко (Д. Бедзик); Тепер у Вас в Галичині такі таланти появились, що заганяють у кут наших (М. Коцюбинський); // тільки док. Перемогти, збороти. [Ейнштейн:] Правда людська завжди необорна, її ніколи не загнати в кут (О. Левада).