-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тіпу́н тіпуни́
родовий тіпуна́ тіпуні́в
давальний тіпуну́, тіпуно́ві тіпуна́м
знахідний тіпу́н тіпуни́
орудний тіпуно́м тіпуна́ми
місцевий на/у тіпуні́ на/у тіпуна́х
кличний тіпу́не* тіпуни́*

Словник синонімів

ТІПУ́Н (хвороба птахів), ПИ́ПОТЬ. Привикли люди потурати, Розкукурікався співун, І стали інші дорікати, Щоб присмирив його тіпун (Л. Глібов); Він кигикнув, мов курка з пиптем, - десь-то бракувало голосу (В. Речмедін).