БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ]підсил.,ТРІПОТА́ТИСЯпідсил. - Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Дервіші бігли юрмами попереду процесії, несамовито верещали, від їх вереску чманів народ, бився в конвульсіях (Р. Іваничук); Риба.. тріпалась, побивалась в сітці (І. Нечуй-Левицький); - А вони не кусаються? - поцікавився Сашко, обережно поглядаючи на рудого кота, що вже перестав тіпатися (М. Чабанівський); А він [щупак] тріпоче та стрибає в кошику (З. Тулуб). - Мемете!.. Меметику мій, - тріпотіла в її обіймах Шафіге (З. Тулуб); Перед невеличкими боковими вівтарями Лади й Діда частенько курився пахучий яловець і тріпоталися різані їм в жертву голуби - дар тухольських дівчат і парубків (І. Франко). - Пор. бо́рсатися, 1. сі́патися, 1. тремті́ти.

БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини - ритмічно скорочуватися; про кров - ритмічно рухатися), БИ́ТИрозм.,ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ[СТУКОТІ́ТИ]підсил.,СТУГОНІ́ТИпідсил.,ГУ́ПАТИпідсил. розм. (про серце, кров - сильно битися); КОЛОТИ́ТИСЯ, КАЛАТА́ТИСЯ, КАЛАТА́ТИ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИ, ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ]підсил., СТРЕПЕХА́ТИСЯрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]розм.,ША́РПАТИСЯ (про серце - сильно, прискорено або нерівно різкими поштовхами битися); ЗДРИГА́ТИСЯ, СІ́ПАТИСЯ, ТЬО́ХКАТИрозм., ТЕ́НЬКАТИрозм. (про серце - сильно битися від страху, радості і т. ін). - Док.: сту́кнути, гу́пнути, ті́пнутися, трі́пну́тися, трі́пнути, стрепену́тися, стрепехну́тися, ша́рпну́тися, здригну́тися, сіпну́тися, тьо́хнути, те́нькнути. Ніколи, мабуть, історія не стискалась у такий химерний клубок, ніколи серця мільйонів не бились у такому наднапруженні (О. Довженко); Поки б’ється в жилах кров, ..нас все вперед веде любов! (В. Сосюра); Коло ока б’ють живчики (М. Коцюбинський); Її рука лежала у нього на чолі. Якась жилка гарячково пульсувала на скроні під її пальцями, і вона розуміла, що він живий (П. Дорошко); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Л. Дмитерко); В грудях стукотить серце, неначе хоче вискочити (І. Нечуй-Левицький); Дівчина озирається на всі боки і, чуючи, як гупає серце, підіймає.. обличчя до місяця (М. Стельмах); Небезпеки не було, але однаково в мене дуже колотилося серце і стукало щось у скронях (Л. Смілянський); Серце, - як не вискочить, - тіпається, шпарко ганяє гарячу кров по жилах (Панас Мирний); З переляку товклось йому в грудях серце, аж дух запирало (Л. Мартович); В руках у неї старий, жовтий лист. Пальці починають тремтіти, і серце сіпається в грудях (Ірина Вільде); Юрине серце тьохкає і підплигує в грудях, мов у порожнечі (Ю. Смолич). - Пор. 1. завмира́ти, 1. сі́патися.

СІ́ПАТИСЯ (про тіло та його частини - судорожно тремтіти), ТІ́ПАТИСЯ, ЗДРИГА́ТИСЯ, СМИ́КАТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, КИДАТИСЯ, ПІДКИДА́ТИСЯ, ДРИ́ҐАТИрозм., ДРИ́ҐАТИСЯрозм. рідше; ПОСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСМИ́КУВАТИСЯ (час від часу). - Док.: сіпну́тися, тіпнутися, смикну́тися, шарпну́тися, підки́нутися, дриґну́ти, дриґону́типідсил.пересіпну́тися, пересмикну́тися. Ось хочу не труситись - не можу. Само тіло сіпається (О. Донченко); Ратушняк мовчав, тільки нижня посиніла губа тіпалась (І. Цюпа); Тонкі, нервові ніздрі молодої черниці раз у раз здригалися (І. Микитенко); По тому, як смикалося праве віко, видно було, що все в ньому кипить від люті (А. Шиян); У нього шарпалася від тику ліва щока (Ю. Яновський); Його маленьке тіло підкидалося од тяжкого ридання (Г. Епік); Від хвилювання у Василька цокотіли зуби, а руки якось смішно дриґали (П. Панч). - Пор. 4. би́тися, 5. би́тися, 1. тремті́ти.