-1-
іменник жіночого роду
(тім’я) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тім’яни́ця тім’яни́ці
родовий тім’яни́ці тім’яни́ць
давальний тім’яни́ці тім’яни́цям
знахідний тім’яни́цю тім’яни́ці
орудний тім’яни́цею тім’яни́цями
місцевий на/у тім’яни́ці на/у тім’яни́цях
кличний тім’яни́це* тім’яни́ці*

Словник синонімів

ТІ́М’Я (верхня частина голови людини від лоба до потилиці), МА́КІВКА, ТІ́М’ЯНИЦЯрозм.За возом їхав верхом на великому коні сімнадцятилітній хлопець.. За ним у зеленому каптані, з шапочкою на тімені їхав другий молодець (Юліан Опільський); Він поглянув суворо на маківку похиленої перед ним синової голови (Ю. Смолич); Інженер низько вклонився, і робітники побачили, що вся голова в нього на тім’яниці вже сіра від сивини (В. Кучер).