-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ті́м’я ті́м’я
родовий ті́м’я, ті́мені ті́м’їв
давальний ті́м’ю, ті́мені ті́м’ям
знахідний ті́м’я ті́м’я
орудний ті́м’ям, ті́менем ті́м’ями
місцевий на/у ті́м’ї, ті́мені, ті́м’ю на/у ті́м’ях
кличний ті́м’я* ті́м’я*

Словник синонімів

ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В’Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКАрозм.,ЧОЛО́розм. (перев. дерева, гори); ШПИЛЬ, ТІ́М’Ярідко,ГРУНЬдіал. (гори); ПІК (гострий верх гори); ВЕРХОВІ́ТТЯ (верхні гілки дерева); ХРЕБЕ́Т (хвилі, валу тощо); ВЕРХОГІ́Р’Язбірн. поет. (верхні частини гір). Над цвинтарем ніби висіла Андріївська гора з гострим верхом (І. Нечуй-Левицький); Вітер гойдав верхівки осокорів (Є. Гуцало); Грає по вершках дерев сонячне проміння (О. Кобилянська); Гори.. складаються з трьох частин: підошви, схилу й вершечка (О. Вишня); За гребенем перевалу показалася ріка Тиса (І. Волошин); Синіла вершина гори Кичери (С. Чорнобривець); Дивно хиталися і ставали раптом нерухомо верхів’я ялин та сосен (Ю. Яновський); Стогнали сосни й шуміли їхні розбурхані верховини (О. Донченко); Яка то була втіха вибратися на самісіньку маківку пагорба (М. Стельмах); Темні хмари засіли на сніжних чолах гір (І. Франко); На шпилі гори він.. став оглядати дуже мальовничий краєвид (А. Кримський); Забирався [Іван] все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім’я гори (П. Колесник); От якби.. поліз просто вгору та видряпався на грунь, то, може, й побачив би її, луку Черемоша (Г. Хоткевич); З піка Тручас у долину наринав теплими хвилями вітер (Н. Рибак); Темніли верховіття верб там далеко над греблею (Леся Українка); Ми підіймались на хребті хвилі (М. Коцюбинський); Шатра, що розкинулись по верхогір’ю, з великим завзяттям напинали самі ж вихованці (О. Гончар).
ТІ́М’Я (верхня частина голови людини від лоба до потилиці), МА́КІВКА, ТІ́М’ЯНИЦЯрозм.За возом їхав верхом на великому коні сімнадцятилітній хлопець.. За ним у зеленому каптані, з шапочкою на тімені їхав другий молодець (Юліан Опільський); Він поглянув суворо на маківку похиленої перед ним синової голови (Ю. Смолич); Інженер низько вклонився, і робітники побачили, що вся голова в нього на тім’яниці вже сіра від сивини (В. Кучер).