тузлучний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тузлу́чний тузлу́чна тузлу́чне тузлу́чні
родовий тузлу́чного тузлу́чної тузлу́чного тузлу́чних
давальний тузлу́чному тузлу́чній тузлу́чному тузлу́чним
знахідний тузлу́чний тузлу́чну тузлу́чне тузлу́чні
орудний тузлу́чним тузлу́чною тузлу́чним тузлу́чними
місцевий на/у тузлу́чному, тузлу́чнім на/у тузлу́чній на/у тузлу́чному, тузлу́чнім на/у тузлу́чних