-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив труси́тися, труси́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   трусі́мося, трусі́мось, трусі́мся
2 особа труси́ся, труси́сь трусі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа труси́тимуся, труси́тимусь труси́тимемося, труси́тимемось, труси́тимемся
2 особа труси́тимешся труси́тиметеся, труси́тиметесь
3 особа труси́тиметься труси́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа трушу́ся, трушу́сь тру́симося, тру́симось, тру́симся
2 особа тру́сишся тру́ситеся, тру́ситесь
3 особа тру́ситься тру́сяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тру́сячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. труси́вся, труси́всь труси́лися, труси́лись
жін. р. труси́лася, труси́лась
сер. р. труси́лося, труси́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
труси́вшись

Словник синонімів

БОЯ́ТИСЯбез додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИбез додатка або з інфін.,СТРАХА́ТИСЯпідсил. розм.,СТРАШИ́ТИСЯпідсил. розм.,ДРИЖА́ТИбез додатка, перед ким, підсил. розм.,ТРЕМТІ́ТИбез додатка, перед ким, рідше чим,підсил. розм.,ТРУСИ́ТИСЯбез додатка, перед ким, чим,підсил. розм.,ТРЕПЕТА́ТИбез додатка, перед ким, чим,підсил. розм.,ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ]без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.;ДРЕ́ЙФИТИбез додатка, фам. (боятися труднощів, небезпеки). Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди потерпали, дітей на горище ховали (Н. Рибак); Катя не вірила своїм вухам, страхалась божевільних вогників у Григорієвих очах (А. М’ястківський); - Я поговорю перед смертю з тими, хто пам’ятає славні бої!.. Перед ким тремтіли вороги трудящих в історичних наших боях під Броварами, у Вінниці... (О. Довженко); "На те, - каже, - щука в морі, Щоб трусивсь карась" (Л. Глібов); - Не дрейф, Іване Силовичу! Раз ти свідомо упіймав цього субчика, так ми тобі все прощаємо (Г. Епік). - Пор. 1. ляка́тися.
СИ́ПАТИСЯ (про щось сипке, дрібне - переміщатися вниз), ТРУСИ́ТИСЯ, ПА́ДАТИ, ВИСИПА́ТИСЯ, ВИПАДА́ТИ (сипатися звідкись); СІ́ЯТИСЯ (падати дрібними часточками згори; про борошно, насіння, зерно тощо - падати крізь отвори); ПРОСІВА́ТИСЯ, ПРОСІ́ЮВАТИСЯ (крізь отвори); РОЗСІВА́ТИСЯ, РОЗСІ́ЮВАТИСЯ (на якомусь просторі); ТЕКТИ́, СТІКА́ТИ (безперервним потоком); ЦІДИ́ТИСЯ (тонким струменем). Велетень у шинелі рушив ходом сполучення.. і пісок сипався за чоботи і шинелю (Григорій Тютюнник); Сніг трусився з стріхи, наче сухий пісок (І. Нечуй-Левицький); Жито достигло враз, воно аж дзвеніло і вже почало висипатись (О. Донченко); Щось у мене дома діється: На решето мука сіється, А на сито підсівається, Сама діжа учиняється (пісня); В млині поскрипує немудра снасть й мука тече (М. Стельмах); З коша блідим струмком стікає борошно (І. Кириленко); Пшениця цідилася на купу тоненькою цівкою (Я. Качура).
СКУПИ́ТИСЯна що, без додатка і з інфін. (неохоче витрачати що-небудь, уникати витрат), СКУПУВА́ТИрідше, ТРУСИ́ТИСЯ над чим і без додатка, підсил.,ТРЕМТІ́ТИнад чим, підсил.,ДРИЖА́ТИпідсил., ТРЯСТИ́СЯнад чим, підсил. розм. - Док.: поскупи́тися, поскупува́ти. - Як кого, то годує [Кіндрат] і поїть. Для своїх підлабузників не скупиться на народне добро (А. Головко); Та не скупую я ніколи для гостей (М. Рильський); Густав обурений.. Доки він з матір’ю буде труситися над кожною кроною (А. Хижняк); - Засвіти, Горпино, якогось мигунця. А то кат зна чим капариш, - говорить так, начебто не він, а дружина так тремтить над гасом (М. Стельмах); Дрижав [цар Латин], як Каїн, за алтин (І. Котляревський).
ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИрідше,ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИдіал.,ДИЛЬКОТА́ТИ[ДИЛЬКОТІ́ТИ]діал. (про тіло - від холоду, страху); ТРІПОТА́ТИСЯ[ТРІПОТІ́ТИСЯ] (часто, дрібно); ДВИГТІ́ТИ, ДВИГОТІ́ТИпідсил.,ДВИЖА́ТИдіал.,ТРЯСТИ́СЯ, СТРЯСА́ТИСЯ, СТРУ́ШУВАТИСЯ (під впливом сили). - Док.: затремті́ти, здригну́тися, здригну́ти, задрижа́ти, затруси́тися, заті́патися, заколоти́тися, задилькота́ти[задилькоті́ти], задвигті́ти, затрясти́ся, стрясти́ся, струси́тися. Земля тремтить у млості І ронить пелюстки, І невідомі гості Злітаються в садки (М. Рильський); Були тут страшнії гармати. Од вистрілу дрижали хати (І. Котляревський); Земля і гори здригалися від вибухання бомб і снарядів (В. Кучер); Худі плечі [Ганни] гостро настовбурчились, здригаючи під збитою хусткою (І. Микитенко); Голова Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче він ладен був кинутися на зятя і побити його (М. Чабанівський); Шура відчула, що вона перемерзла до кісток - все тіло на ній тіпалося (О. Гончар); Буває так, що тільки гляне і вже зурочить - зараз нападе на людину пропасниця: так і труситься, так і колотиться! (Грицько Григоренко); Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (І. Франко); Ноги угиналися, дилькотіли, в очах тьмилося (О. Ковінька); Гупають сільські чоботи, миготять підтички і тріпотять на вітрі стрічки в дівчат (М. Коцюбинський); Парашут Кудрявого вони замаскували під осокором, листя якого тріпотілося на свіжому осінньому вітерцеві (П. Автомонов); Від безперервних вибухів двигтіли, стрясались стіни (Я. Баш); Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (І. Микитенко); - А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Марко Вовчок); Хлопці дзвонили в дзвони, аж дзвіниця тряслась (І. Нечуй-Левицький); "Мирний" рипить усіма своїми зв’язками і наче стогне і здригається і, стрімко хитаючись, пірнає бугшпритом у воду і знову струшується, винирнувши з води (О. Довженко). - Пор. 4. би́тися, 1. сі́патися.

Словник фразеологізмів

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсьчимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

аж шку́ра тру́ситься у кого і без додатка. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Додав ще Лисенко-Вовчура,— Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура… (М. Старицький); [Ївга:] Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Б. Грінченко).

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсьчимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

[і] над копі́йкою тру́ситься, зі словоспол. таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр.. присл..).

[і] над копі́йкою тру́ситься, зі словоспол. таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр.. присл..).

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження). Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський); Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа).