-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | трудолю́бець | трудолю́бці |
| родовий | трудолю́бця | трудолю́бців |
| давальний | трудолю́бцеві, трудолю́бцю | трудолю́бцям |
| знахідний | трудолю́бця | трудолю́бців |
| орудний | трудолю́бцем | трудолю́бцями |
| місцевий | на/у трудолю́бцеві, трудолю́бці, трудолю́бцю | на/у трудолю́бцях |
| кличний | трудолю́бцю | трудолю́бці |
Словник синонімів
ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА [ТРУДЯ́КА] розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.; ПРАЦЕЛЮ́Б, ТРУДОЛЮ́Б [ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ] рідко (людина, яка любить працю, вміє добре працювати). Це були засмаглі, як видно, бувалі трудівники війни (Д. Ткач); Не голоси Чаїні - Наш одностайний крик: - Рівняйтеся, пустині! Поборе - працівник! (М. Рильський); Він бачив, що батько його - темний хлібороб, мати - мужичка, брат - слухняний робітник у сім’ї, а він?.. (Панас Мирний); - Садівник і лісівник - два рідні брати. І той і той повинні бути подвижниками (М. Чабанівський); - Ти, я бачу, не любиш городян, а даремно. Це прекрасні, хороші люди, великі трударі! (Григорій Тютюнник); Принишкнувши, руку поклала йому на плече, пальці, міцні пальці трудяги, чіпко стиснула... (Г. Колесник); Повертаючись після обіду в столовці, я сів у тритонку в кабіну до шофера Н. - ..Це був справжній трудяка (О. Довженко); Зять - сумлінний роботяга (І. Волошин); Слава непокладаючому рук трудовникові, що своїми талановитими працями буде в нас любов до свого краю (Панас Мирний); Талант Михайла Стельмаха.. це талант видатного зодчого в царстві духу, невтомного працелюба, творця великих епічних полотен (з журналу); Спостережливим оком Чепіга відразу помітив, що Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів (С. Журахович).