-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив труди́тися, труди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   труді́мося, труді́мось, труді́мся
2 особа труди́ся, труди́сь труді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа труди́тимуся, труди́тимусь труди́тимемося, труди́тимемось, труди́тимемся
2 особа труди́тимешся труди́тиметеся, труди́тиметесь
3 особа труди́тиметься труди́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа труджу́ся, труджу́сь тру́димося, тру́димось, тру́димся
2 особа тру́дишся тру́дитеся, тру́дитесь
3 особа тру́диться тру́дяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тру́дячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. труди́вся, труди́всь труди́лися, труди́лись
жін. р. труди́лася, труди́лась
сер. р. труди́лося, труди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
труди́вшись

Словник синонімів

ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей),ПРАЦЮВА́ТИСЯзаст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИщо, ТРУЖДА́ТИСЯзаст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИрозм.,ПОТІ́ТИрозм.,МОЗО́ЛИТИСЯрозм.,ГАРУВА́ТИ[ГЕРУВА́ТИ][ГИРУВА́ТИ]заст.,КРЯ́ЖИТИдіал.,УВИХА́ТИСЯ[ВВИХА́ТИСЯ]діал. (важко, напружено, без відпочинку); ДБА́ТИрозм. (перев. заробляючи). Чесно трудиться Порфир. Ревно працює сам, не дає лінуватися і своєму підручному (О. Гончар); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко); - Доведеться їхати до Києва. Там штурмуватиму свою тему (П. Автомонов); Заверховодили пани Польські в Гетьманському, як у себе на царстві.. І все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило (Панас Мирний); - Дивлюся, а серед них [бандитів] Мартин, синок нашого сільського дуки, а я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький); Се певно якась учителька, що мозолиться цілу днину з дітьми (О. Кобилянська); Гарував [Матвій] день повз день і запрацьовані гроші складав в дерев’яну скриньку під ліжком (Мирослав Ірчан); Коло худоби треба ходити і день і ніч, а ви будете доста мати на своїй голові, хоч би Сава й як ураз із вами увихався (О. Кобилянська); [Тірца:] А ти будуй нову для себе хату, не на могилу, на оселю дбай, щоб не була чужою в ріднім краю (Леся Українка).
ПРАЦЮВА́ТИде (виконувати певні обов’язки на якійсь роботі, службі), ТРУДИ́ТИСЯ, РОБИ́ТИрозм.,ОРУ́ДУВАТИрозм.; СЛУЖИ́ТИ, ПРОБУВА́ТИ (також ким - про розумову діяльність, обслуговування тощо); ЗАЙМА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ, ПОСІДА́ТИ (зі сл. посаду, місце). Фабрика велика. Працюють 130 душ, є кілька машин (М. Коцюбинський); [Матильда:] Ви тут працюєте чи відпочиваєте? [Жанна:] Тружусь. Стенографую великі слова місцевого начальства (О. Корнійчук); Народ робив у полю (І. Франко); Попросив [садівник] собі кількох дівчат, що вже менше мали роботи на інших ділянках господарства, і разом з ними почав орудувати (П. Дорошко); Пробуваючи послушником у грецьких монастирях, він добре знав, що ховається в тих пічурках (І. Нечуй-Левицький).