-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив трембіта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   трембіта́ймо
2 особа трембіта́й трембіта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа трембіта́тиму трембіта́тимемо, трембіта́тимем
2 особа трембіта́тимеш трембіта́тимете
3 особа трембіта́тиме трембіта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа трембіта́ю трембіта́ємо, трембіта́єм
2 особа трембіта́єш трембіта́єте
3 особа трембіта́є трембіта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
трембіта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. трембіта́в трембіта́ли
жін. р. трембіта́ла
сер. р. трембіта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
трембіта́вши

Словник синонімів

СУРМИ́ТИ (подавати сигнал сурмою, трубою і т. ін.), ТРУБИ́ТИ, ТРЕМБІТА́ТИ (на трембіті). Уже в полку горніст сурмить, Гукає хлопця до походу (М. Шеремет); - Чи чуєте, здається, у роги трублять? (О. Стороженко); Ярослав бере в руки трембіту, високо підіймає над головою - трембітає (Ю. Мокрієв). - Пор. сигналізувати.