-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив то́пнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   то́пнімо, то́пнім
2 особа то́пни то́пніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа то́пну то́пнемо, то́пнем
2 особа то́пнеш то́пнете
3 особа то́пне то́пнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. то́пнув то́пнули
жін.р. то́пнула
сер.р. то́пнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
то́пнувши

Словник синонімів

ТОНУ́ТИ (занурюючись у воду, опускатися на дно; занурюючись, гинути тощо), ПОТОПА́ТИ, ТО́ПНУТИзаст.; ТОПИ́ТИСЯ, ВТОПА́ТИ[УТОПА́ТИ] (перев. гинути). - Док.: втону́ти[утону́ти], потону́ти, втопи́тися[утопи́тися]. Я кидаю камінець у воду - він підскакує по воді й тоне (Ю. Яновський); Коли гляне вона на Рось, аж Лаврін пливе, потопає серед річки (І. Нечуй-Левицький); [Анастасій:] Наш хлопець Пішов уброд, як ось попав у яму і топне... (М. Костомаров); А вночі після панахиди побігла жінка топитися до Бугу (М. Стельмах); - Нехай човни топляться на морі! (П. Куліш).