топнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | то́пнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | то́пнімо, то́пнім | |
2 особа | то́пни | то́пніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | то́пну | то́пнемо, то́пнем |
2 особа | то́пнеш | то́пнете |
3 особа | то́пне | то́пнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | то́пнув | то́пнули |
жін.р. | то́пнула | |
сер.р. | то́пнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
то́пнувши |