тонізуючий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тонізу́ючий тонізу́юча тонізу́юче тонізу́ючі
родовий тонізу́ючого тонізу́ючої тонізу́ючого тонізу́ючих
давальний тонізу́ючому тонізу́ючій тонізу́ючому тонізу́ючим
знахідний тонізу́ючий тонізу́ючу тонізу́юче тонізу́ючі
орудний тонізу́ючим тонізу́ючою тонізу́ючим тонізу́ючими
місцевий на/у тонізу́ючому, тонізу́ючім на/у тонізу́ючій на/у тонізу́ючому, тонізу́ючім на/у тонізу́ючих