тонізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | тонізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тонізу́ймо | |
| 2 особа | тонізу́й | тонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тонізува́тиму | тонізува́тимемо, тонізува́тимем |
| 2 особа | тонізува́тимеш | тонізува́тимете |
| 3 особа | тонізува́тиме | тонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | тонізу́ю | тонізу́ємо, тонізу́єм |
| 2 особа | тонізу́єш | тонізу́єте |
| 3 особа | тонізу́є | тонізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| тонізу́ючий | ||
| Дієприслівник | ||
| тонізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тонізува́в | тонізува́ли |
| жін. р. | тонізува́ла | |
| сер. р. | тонізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| тонізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| тонізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| тонізува́вши | ||