-1-
іменник чоловічого роду
* Але: два, три, чотири то́ни

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тон тони́
родовий то́ну тоні́в
давальний то́ну, то́нові тона́м
знахідний тон тони́
орудний то́ном тона́ми
місцевий на/у то́ні на/у тона́х
кличний то́не* тони́*

Словник синонімів

ЗАБА́РВЛЕННЯ (специфічна, своєрідна риса чого-небудь), ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, БА́РВАперев. мн., ОБА́РВЛЕННЯ, КОЛОРИ́Т, ТОН, ОКРА́СКАрозм.Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити (А. Головко); Знаєте, я починаю думати, що ми мало дбаємо в оповіданнях з народного життя про український колорит (М. Коцюбинський); Загальний тон корчми - було першенство [зверхність] чорних хлопців [опришків], їх вищість над сими "домарєтами" [домосідами] (Г. Хоткевич); Сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі (І. Франко). - Пор. 2. відті́нок.
СТИЛЬ (сукупність прийомів, особливостей, поведінки, характерних для якогось автора; зовнішні прийоми чийогось виконання, характерна особливість), ПО́ЧЕРК, МАНЕ́РА, ТОН, ШТИЛЬзаст., МАНІ́РА заст.Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (М. Коцюбинський); Стиль керівництва;Творчий почерк; Йому подобається її манера розмовляти з людьми, з якими вона тримається аж ніби суворо, без лестощів (О. Гончар); Режисер.. була актриса московського театру і зараз же взяла столичний тон (Ю. Смолич); Попівни.. стараються якнайдосконаліше наслідувати шляхецькі маніри (Г. Хоткевич).
ТОНА́ЛЬНІСТЬмуз. (характерне звукове забарвлення, конкретна висота звуків гами), ТОН. Народна мелодія [в пісні Леонтовича "Дударик"] транспонується в тональність плачу (з журналу); Грав оркестр в тональнім тоні, Навіваючи задуму (М. Вороний).

Словник фразеологізмів

в тон, зі сл. відповіда́ти, сказа́ти і т. ін. Відповідно до настрою, змісту висловлювання співрозмовника; таким же чином. — Ну, як спалося, дочко? — запитує жартома солідним баском Байда.— Спасибі, татусю,— відповідає у тон йому Орися (Д. Бедзик); Хлоп’я вловило іронію, відповіло в тон (О. Гончар); — До уроків готується,— шепнула Ольга Павлівна…— Вона молодець, скажу я вам,— у тон Ользі Павлівні теж тихо сказав Гнат (В. Кучер).

до́брий тон. Вишукані норми поведінки, що служать зразком для наслідування. Цей самий Славко, що так боявся за “добрий тон”, тепер не завагався натякнути на нешлюбне походження її чоловіка (Л. Мартович); Те, що в селах нашої Херсонщини сільські молодиці вважали б за повну відсутність смаку,— щоб біле убрання виглядало з-під темного, верхнього,— те саме в гірських українців є ознакою доброго тону (Т. Масенко); Все було, як добрий тон велить (М. Рильський).

задава́ти / зада́ти тон перев. кому. 1. Показувати приклад у чому-небудь, впливати на інших своєю поведінкою, вести за собою. Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються інші гребці (В. Собко); Сини Ферапонтові поженилися з українськими дівчатами, розселилися цілим кутком, але суворий дід усе задавав тон у роду (О. Кундзич).

2. чому. Впливати певним чином на хід подій, розвиток чого-небудь. — Франція зараз задає тон усій Західній Європі. І відгомін її революцій розхитує і пруський, і австрійський абсолютизм (З. Тулуб); Роза-Нейни сердилась на Терезку за те, що вона почала задавати тон усьому двору і наводити нові порядки (М. Томчаній).

задава́ти / зада́ти тон перев. кому. 1. Показувати приклад у чому-небудь, впливати на інших своєю поведінкою, вести за собою. Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються інші гребці (В. Собко); Сини Ферапонтові поженилися з українськими дівчатами, розселилися цілим кутком, але суворий дід усе задавав тон у роду (О. Кундзич).

2. чому. Впливати певним чином на хід подій, розвиток чого-небудь. — Франція зараз задає тон усій Західній Європі. І відгомін її революцій розхитує і пруський, і австрійський абсолютизм (З. Тулуб); Роза-Нейни сердилась на Терезку за те, що вона почала задавати тон усьому двору і наводити нові порядки (М. Томчаній).

попа́сти / попада́ти в тон чий, кому і без додатка. Догідливо підтримати сказане кимсь. Він не любив панів, мабуть, то за то [за те], що сам не вмів в їх тон попасти (І. Франко); Лише той, кого Таня назвала Левицьким, стояв у куточку, замислений, і не пробував попасти в тон іншим (П. Панч); — В наш час, ваше превосходительство, все можливо-с...— намагаючись попасти в тон, мовив письмоводитель. — Не хочуть сини йти стопами своїх батьків. В цьому їх і трагедія-с… (В. Канівець).

попа́сти / попада́ти в тон чий, кому і без додатка. Догідливо підтримати сказане кимсь. Він не любив панів, мабуть, то за то [за те], що сам не вмів в їх тон попасти (І. Франко); Лише той, кого Таня назвала Левицьким, стояв у куточку, замислений, і не пробував попасти в тон іншим (П. Панч); — В наш час, ваше превосходительство, все можливо-с...— намагаючись попасти в тон, мовив письмоводитель. — Не хочуть сини йти стопами своїх батьків. В цьому їх і трагедія-с… (В. Канівець).

потрапля́ти (втрапля́ти) / потра́пити (утра́пити) в ритм чого, який. Діяти так, як інші, за певними правилами, канонами, стилем, порядком і т. ін. Захар мужнів духом,.. потрапляючи в дужий ритм великої перебудови країни (Іван Ле). потра́пити в тон. Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Ю. Яновський).