задава́ти / зада́ти тон перев. кому. 1. Показувати приклад у чому-небудь, впливати на інших своєю поведінкою, вести за собою. Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються інші гребці (В. Собко); Сини Ферапонтові поженилися з українськими дівчатами, розселилися цілим кутком, але суворий дід усе задавав тон у роду (О. Кундзич).
2. чому. Впливати певним чином на хід подій, розвиток чого-небудь. — Франція зараз задає тон усій Західній Європі. І відгомін її революцій розхитує і пруський, і австрійський абсолютизм (З. Тулуб); Роза-Нейни сердилась на Терезку за те, що вона почала задавати тон усьому двору і наводити нові порядки (М. Томчаній).