толкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | толкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | толку́ймо | |
| 2 особа | толку́й | толку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | толкува́тиму | толкува́тимемо, толкува́тимем |
| 2 особа | толкува́тимеш | толкува́тимете |
| 3 особа | толкува́тиме | толкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | толку́ю | толку́ємо, толку́єм |
| 2 особа | толку́єш | толку́єте |
| 3 особа | толку́є | толку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| толку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | толкува́в | толкува́ли |
| жін. р. | толкува́ла | |
| сер. р. | толкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| толкува́вши | ||