толк 1 значень

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний толк то́лки
родовий то́лку то́лків
давальний то́лку, то́лкові то́лкам
знахідний толк то́лки
орудний то́лком то́лками
місцевий на/у то́лку на/у то́лках
кличний то́лку* то́лки*

Словник синонімів

КО́РИ́СТЬ (добрі наслідки від когось, чогось, прибуток для кого-небудь), ВИ́ГРАШ, ПРИБУ́ТОКрозм., ПРИБИ́ТОКзаст., ХОСЕ́Ндіал.; ЗИСКрозм. (добрий матеріальний результат); ВИ́ГОДА, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ВАрозм., ПОЖИ́ВОКрозм., УЖИ́ТОК[ВЖИ́ТОК]розм., ІНТЕРЕ́Срозм. (якийсь прибуток); ПУТТЯ́розм., ТОЛКрозм. (добрі наслідки від чогось). В урожайний рік садовина дає чималу користь (І. Нечуй-Левицький); Виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Яновський); [Монтаньяр:] Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Леся Українка); - Нащо те кохання у світі?.. Який прибиток з тих любощів, - чи ж варті? (Марко Вовчок); - Відступи мені, бабо, той клинчик, бо ти й так не маєш із нього ніякого хісна, бо моя худоба все тобі випасе (Лесь Мартович); - Є ще смолокури, - сказав Дуліб, - то робота вже й геть проклята. А зиску від неї - ще менше (П. Загребельний); Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (І. Нечуй-Левицький); - Отак ходиш, аж кості деревіють, а пожитку ніякого. Якби-то оце зерно та втроє родило (Мирослав Ірчан); - Яка пожива з їх?.. Як з цапа молока!.. (П. Гулак-Артемовський); В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Я. Щоголів); - Люди.., - хвилювався Аркадій.., - зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде); Боюсь людей, що проживуть як гості все життя... Живе метелик теж, однак яке у тім пуття (М. Стельмах); Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками!.. Що в цих розмовах толку, у цих зібраннях, коли вони обмежуються словами? (Вас. Шевчук).
ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛКрозм., ПО́РЯДдіал.; ДИСЦИПЛІ́НА (твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів певного колективу). Кого піймають на гарячому, одводять до міліції, а там розмова коротка: "За порушення громадського порядку і спокою - плати штраф" (А. Шиян); Ганна прибирала в кімнатах, давала лад у їдальні чи допомагала Нюсі подавати страви відпочиваючим (В. Козаченко); У нашому полку чортма толку (прислів’я); Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Панас Мирний); Вважав [секретар] для себе обов’язком дотримуватись залізної дисципліни (А. Дімаров).
РО́ЗУМ (здатність окремої людини запам’ятовувати, оцінювати обстановку, події тощо та відповідно діяти і поводитися; звичайний, природний стан людської свідомості), УМ, ЗДОРО́ВИЙ ГЛУЗД, ГЛУЗД, ТОЛКрозм.[ТОВКдіал.], МО́ЗОКрозм.,ГОЛОВА́розм.,КЕБЕ́ТАрозм.,РОЗСУ́ДОКрозм.,РО́ЗСУДрідше,РОЗУМІ́ННЯрідше,ТЯ́МАрозм.,ТЯ́МКАрозм.,ЗАСТАНО́ВАдіал.Найбільше ж за розум вони поважають старого, за вдачу його та ще, звісно, за сина (О. Гончар); Іди служи, годи Енею, Він зна воєнне ремесло; Умом і храбростю своєю В опрічнеє попав число (І. Котляревський); - Заспокойтесь: я при здоровому глузді і твердій пам’яті (А. Головко); Люди всі - на два ранжири: Є розумні - та без віри, Другі - вірою міцні, Але глуздом - аніні! (А. Кримський); Ну, скажи, чи єсть оце у тебе толк - лити холодну воду за шию? (С. Васильченко); [Захарко:] От за тея тебе й бив, що ти п’єш без товку, що дуже ласа до чарки (М. Кропивницький); Мозок у мене стоїть над фізіологією. Він знає, що сльози й радість - це невід’ємні частки людського щастя (Ю. Яновський); До булави треба голови (прислів’я); - Майоре.. Мені потрібний буде кмітливий, з доброю кебетою і неодмінно хоробрий офіцер (Д. Бедзик); Тут потрібний холодний розсудок і велика обережність (Д. Ткач); - Бий його, сину, бий усіх! - кричав, втративши розсуд старий Шумейко (А. Шиян); Вона при всьому своєму розумінні була тільки жінкою, якій були чужі і незрозумілі мужські амбіції, бо ніколи їх не мала (Ірина Вільде); Часом улюбить [чоловік] таку кралю, що здається, маючи хоть кріпку тями, мусив би на сім миль від неї відбігти (Марко Вовчок); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (А. Кримський); - Але тоді се [кохання] наскочило на мене раптом, з такою силою, що я цілком стратив застанову (І. Франко).
СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛрідше,ЗНАЧИ́МІСТЬкнижн.;ЄСТВО́книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯкнижн.,РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́книжн.,СІЛЬ, ТОЛКзаст.;НУТРО́розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); - Браконьєрське плем’я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна - хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); - Не доберу я толку в твоїх речах, - каже Петро (П. Куліш); - З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).

Словник фразеологізмів

взя́ти / бра́ти втямки́. Усвідомити, збагнути, зрозуміти що-небудь. Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський); Щось я втямки не візьму. Так чого ж, вибачай, чоловіче, ти йшов сюди? (С. Скляренко); Не знав [дід Йосип] письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках, якими так любив хвастать Кривенко (Д. Бедзик). взя́ти утя́мку. — Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний); — Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М. Зеров). взя́ти в толк. [Наталка:] Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму... (І. Котляревський); Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий (Леся Українка); // Добре запам’ятати що-небудь. — Зірки на пілотках щоб сяяли від вас на двоє гін вперед! Зрозуміло?.. На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусите собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар).

добра́ти [до] ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т. ін.) у чому і без додатка. Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Певні були [селяни], що ті [коноводи] не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко); Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко); — Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш); // Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко).

добра́ти [до] ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т. ін.) у чому і без додатка. Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Певні були [селяни], що ті [коноводи] не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко); Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко); — Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш); // Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко).