толерувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | толерува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | толеру́ймо | |
| 2 особа | толеру́й | толеру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | толерува́тиму | толерува́тимемо, толерува́тимем |
| 2 особа | толерува́тимеш | толерува́тимете |
| 3 особа | толерува́тиме | толерува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | толеру́ю | толеру́ємо, толеру́єм |
| 2 особа | толеру́єш | толеру́єте |
| 3 особа | толеру́є | толеру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| толеру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | толерува́в | толерува́ли |
| жін. р. | толерува́ла | |
| сер. р. | толерува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| толерува́вши | ||