токарювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив токарюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   токарю́ймо
2 особа токарю́й токарю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа токарюва́тиму токарюва́тимемо, токарюва́тимем
2 особа токарюва́тимеш токарюва́тимете
3 особа токарюва́тиме токарюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа токарю́ю токарю́ємо, токарю́єм
2 особа токарю́єш токарю́єте
3 особа токарю́є токарю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
токарю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. токарюва́в токарюва́ли
жін. р. токарюва́ла
сер. р. токарюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
токарюва́вши