токарювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | токарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | токарю́ймо | |
| 2 особа | токарю́й | токарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | токарюва́тиму | токарюва́тимемо, токарюва́тимем |
| 2 особа | токарюва́тимеш | токарюва́тимете |
| 3 особа | токарюва́тиме | токарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | токарю́ю | токарю́ємо, токарю́єм |
| 2 особа | токарю́єш | токарю́єте |
| 3 особа | токарю́є | токарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| токарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | токарюва́в | токарюва́ли |
| жін. р. | токарюва́ла | |
| сер. р. | токарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| токарюва́вши | ||