-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний той та те ті
родовий того́ тіє́ї, то́ї того́ тих
давальний тому́ тій тому́ тим
знахідний той, того́ ту те ті, тих
орудний тим тіє́ю, то́ю тим ти́ми
місцевий на/у то́му, тім на/у тій на/у то́му, тім на/у тих

Словник синонімів

ТОЙзайм.,ОТО́Йпідсил. розм.,ОТТО́Йзаст.,ТАМТО́Йдіал. [Співець іудейський:] Хто сіє вітер, той збирає бурю (Леся Українка); Два місяці тут фронт стояв, в отих он сагах наші були, а по той бік шляху німці (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] де Мака́р теля́т пасе́, ірон. Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; дуже далеко. Скільки-то люду .. пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний). де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!(П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!(П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

[там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),] куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); [Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!(П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

як (мов) [тіє́ї] сарани́. Дуже багато, велика кількість. Ось і табір. Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь); [Семен:] — Дітей ми не будемо мати, .. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський); — Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський).

на [тій] оста́нній межі́. Перед смертю. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту, хотів би я знати — яку музику сприйму я на тій останній межі? (Ю. Яновський).

на то́му (тім) сві́ті. Померти. — Друга зустріч — Ванька Вороного .. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін); Недавнечко ж синка поховав… Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко).

не в ті взу́тися, зневажл. Марно намагатися щось здійснити, зробити; нічого не вийде. [Феноген:] А хто при здачі буряків взяв з завода п’ятсот карбованців? [Ліхтаренко:] Я взяв. Та не докажеш, не в ті взувся! (І. Карпенко-Карий); І знову дід не в ті взувся. Молоде товариство вже забачило, як порають і доять череду один-два механізатори (М. Рудь).

не в ті воро́та заї́хати. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось не в ті ворота заїхали зі своїми висновками (З усн. мови).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко).

не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти, дава́ти і под. Не за призначенням. На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки (З газети).

з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу).

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах); — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе [Настю] за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж]. Весь час повторювати те саме, ту саму думку. [Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало).

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж]. Весь час повторювати те саме, ту саму думку. [Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало).

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)]. Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

тіє́ї ж ми́ті, перев. з дієсл. Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (О. Гончар).

пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).

як (мов, на́че і т. ін.) [ті] голубки́, зі сл. жи́ти. У повній злагоді, дуже дружно. А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська).

як (мов) [тіє́ї] сарани́. Дуже багато, велика кількість. Ось і табір. Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь); [Семен:] — Дітей ми не будемо мати, .. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський); — Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський).

як [лихі́́й (пече́́ній, тій і т. ін.)] боля́́чці, зі сл. годи́́ти. Дуже запопадливо, надзвичайно. Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); [Домаха:] Ти догоджав Прісьці? [Карпо:] Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький); Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко); За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович).