-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив товсті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   товсті́ймо
2 особа товсті́й товсті́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа товсті́тиму товсті́тимемо, товсті́тимем
2 особа товсті́тимеш товсті́тимете
3 особа товсті́тиме товсті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа товсті́ю товсті́ємо, товсті́єм
2 особа товсті́єш товсті́єте
3 особа товсті́є товсті́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
товсті́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. товсті́в товсті́ли
жін. р. товсті́ла
сер. р. товсті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
товсті́вши

Словник синонімів

ТОВСТІ́ТИ (ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ[ГРУ́БНУТИ], ТОВСТІ́ШАТИ[ТО́ВЩАТИ], ГРУБІ́ШАТИ[ГРУ́БШАТИ] (ставати товстішим). - Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, потовсті́шати[пото́вщати], погрубі́шати[погру́бшати]. Вони [огірки] немов із землі лізуть, і чим далі - тим більше товстішають, уже й жовтизною котрийсь береться (Є. Гуцало); Пухнастий білий килим виткався рівно та гладко і все товщав (П. Дорошко); Хмара грубшала щораз більше (І. Франко). - Пор. 1. товсти́й.
ТОВСТІ́ТИ (про людину - ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ[ГРУ́БНУТИ], ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ[ОКРУГЛЯ́ТИСЯ]розм., ПУ́ХНУТИрозм., РОЗПУХА́ТИрозм., РОЗБУХА́ТИрозм., НАЛИВА́ТИСЯрозм.;ТОВСТІ́ШАТИ[ТО́ВЩАТИ], ГРУБІ́ШАТИ[ГРУ́БШАТИ], ГЛА́ДШАТИ, ПОВНІ́ШАТИ, ДЕБЕ́ЛІШАТИрозм., КРУГЛІ́ШАТИрозм., ЖИРІ́ТИ розм., РОЗРОСТА́ТИСЯрозм. (ставати товстішим). - Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, поповні́ти, розповні́ти, попра́витися, ви́повнитися, округли́тися, упа́стисязневажл.розпу́хнути, розбу́хнути, нали́тися, потовсті́шати, пото́вщати, погрубі́шати, погру́бшати, погла́дшати, розгла́днути, розгла́дшатирідшепоповні́шати, покруглі́шати, розжирі́ти, ожирі́ти, розрости́ся, роздобрітирозм. [Надія:] Ні, ні, тільки не борщу! І так уже й товстіти почала... (З. Мороз); Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок); - Тут від самого повітря повніють (О. Гончар); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Ю. Смолич); Пройшло вже три роки, як вони побрались, але Настя, мов дівчина, тільки виповнилась, округлилась (І. Рябокляч); "Упаслася, як льоха!" - думала собі Гандзя про Пазю... (Лесь Мартович); Йосипенко постарів уже, розпух, роздобрів (Панас Мирний); Соломія наливалася салом, ставала пишною (В. Кучер); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона - нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний); [Гапка:] Невістка гладшає та баглаї годує, а свекруха працює (М. Кропивницький); Бідняки потіють, а пани жиріють (приказка); Вона б ще її [одежину] шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (А. Свидницький). - Пор. 2. товсти́й.

Словник антонімів

ТОВСТИЙ ТОНКИЙ
1. Великий у поперечному розрізі, в діаметрі, в товщину, грубий, (про шар чого-н.) широкий, гладкий, дебелий. Невеликий у поперечному розрізі, (про шар чого-н.) вузький.
Товстий, а, е ~  тонкий, а, е волосина, гілка, дерево, зошит, килим, книга, крига, колосок, мур, нитка, папір, поліно, стебло, стовбур, стовп, струна, шар, шкіра. Бути, залишатися, ставати товстимтонким. Винятково, досить, дуже, надмірно, надто, цілком товстийтонкий.
2. (Про істот) великий за об’ємом, грубої кості, вгодований, гладкий, повний. (Про істот) малий за об’ємом, худорлявий, сухий, мізерний, марний, худий. 
Товстий, а, е ~  тонкий, а, е батько, дитя, дівчина, жінка, лапа, лоша, порося, рука, хлопець, чоловік. Бути, виростати, зробитися, ставати товстимтонким. Винятково, досить, дуже, занадто, надто товстийтонкий
Як товста шия у бика, так тонка у мужика (Народне прислів’я). Коні були гладкі, тонконогі, з сухими мордами, а шерсть вилискувала, як скалки на воді (П. Панч). Тонкий рівний ніс світився на сонці, а пишні, повні та чималі губи виступали вперед, неначе рожевий пуп’янок (І. Нечуй-Левицький). Навколо ставка - верби густим вінком. Не порубали. Тільки тоді вони були тоненькі, рівні, а тепер товсті, погнуті, в рижих дуплах (Г. Тютюнник)
Товстіти ~тоншати, товсто ~тонко, товщина ~тонкість