-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний товсти́й товста́ товсте́ товсті́
родовий товсто́го товсто́ї товсто́го товсти́х
давальний товсто́му товсті́й товсто́му товсти́м
знахідний товсти́й, товсто́го товсту́ товсте́ товсті́, товсти́х
орудний товсти́м товсто́ю товсти́м товсти́ми
місцевий на/у товсто́му, товсті́м на/у товсті́й на/у товсто́му, товсті́м на/у товсти́х

Словник синонімів

КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину - міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ[КОРЕНИ́СТИЙрідше], ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙрозм.,КОРЧУВА́ТИЙрозм.;ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах); КРИЖА́СТИЙ[КРЯЖИ́СТИЙ], ОГУ́ЗКУВАТИЙрозм.,ОКА́ДКУВАТИЙ[ОКА́ДЬКУВАТИЙ]розм. (широкий у крижах); ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИСА́ДИСТИЙ, ОЦУ́ПКУВАТИЙ, ОКОРЕ́НКУВАТИЙрозм., ПРИЗЕ́МКУВАТИЙрозм.,ОСА́ДКУВАТИЙрозм.,ОКЛЕ́ЦЬКУВАТИЙдіал., ГАМАЛИКУВА́ТИЙдіал. (невисокий, але міцної будови). Панас стояв кремезний, мов дуб, і реготав (Ю. Яновський); На поріг вибігає хазяйка ходаківської корчми, гладка і коренаста Тетяна (В. Кучер); Здавалося, був [чоловік] сильний, коренистий, грубий (І. Франко); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар - дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний, з високими грудьми й дужими руками, він здається старшим від своїх літ (С. Скляренко); Оленчук ще довго сидів, схилившись на ґирлиґу, і в темряві ночі корчувата постать його непорушно темніла під навислим зоряним небозводом (О. Гончар); З себе був о. Хведор огрядний, тілистий, невисокий, але плечистий (І. Нечуй-Левицький); Жінка.. випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (О. Гончар); В коридорі поміж тонких хлопців і вертлявих дівчаток з’являється опасиста постать мордатого літнього чоловіка (П. Загребельний); Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар); Федір Прохорович - середній на зріст, втоптаний, крижастий (Д. Бедзик); З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (М. Стельмах); Починало вечоріти, коли до ковалевого двору під’їхав товстий, огузкуватий вершник (І. Ле); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в’юн, лакеєм (Панас Мирний); Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий (Словник Б. Грінченка); Назустріч йому від колодязя з двома відрами в руках ішла огрядна присадкувата дівчина (Григорій Тютюнник); Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (М. Коцюбинський); На трибуну ще один іде. Невисокий, але окоренкуватий, дебелий (І. Рябокляч); Свої богослужби править [батюшка] добре, голос має густий і за треби не дуже турбується - на це більш падка приземкувата, як дуплянка, матушка (М. Стельмах); Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний); Оклецькуватий писар з якутів Зітхав, протираючи очі (П. Грабовський); Народ показний, гамаликуватий (Ганна Барвінок). - Пор. 2. товсти́й.
МІЦНИ́Й (про сон),ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Йрозм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.Згори, де стояла її хата, глянула на село - Гомін-Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (М. Трублаїні); Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Б. Грінченка); Усе кругом спало мертвим сном, нізвідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний); Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (І. Франко); Мій приятель заснув богатирським сном (О. Донченко); Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Марко Вовчок); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний).
НИЗЬКИ́Й (про звук, голос, сміх і т. ін. - який належить до нижнього регістру),НИЗОВИ́Й, ГУСТИ́Й, ТОВСТИ́Й розм. (низький і повнозвучний); БАСИ́СТИЙ, БАСОВИ́ТИЙ (дуже низький, з басовими нотами); ГРУ́БИЙ (низький, часто різкий, неприємний для слуху). У неї був глибокий гортанний голос, низьке контральто (В. Собко); М’який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі (І. Нечуй-Левицький); Тільки густий і низький.. гудок сусідньої фабрики вивів із задуми Галину (Є. Кротевич); - І якого тобі чорта треба? - гримнув під вікном просто Левантини сердитий товстий голос (Б. Грінченко); З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (С. Скляренко); Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). - Пор. 1. глухи́й.
ПОТУ́ЖНИЙ (про родовище, пласт і т. ін.), ОБШИ́РНИЙ, ТОВСТИ́Й (про пласт). Повертається [Брага] до свого агрегату. З скреготом та гаркотом врізається він ним у злеглий ґрунт,.. достругуючись до тих кіммерійських глин, що залягають під травами цього степу потужним горизонтом (О. Гончар); Виявлено на нашому шельфі.. цінну мінеральну сировину: ..обширні поля залізо-марганцевих конкрецій.. та потужні субмаринні джерела прісних вод (з журналу); - Рудня відкрита, - промовляє Огей, - вона досліджена і штольню намічено у схилі заляглої товстої рудної жили (О. Досвітній).
ТОВСТИ́Й (великий за об’ємом та поперечним перерізом), ГРУ́БИЙ, ДЕБЕ́ЛИЙрозм., ПОТУ́ЖНИЙрозм.Несподівано в березі вдарили з гармати. Товсті стіни палацу задрижали (І. Нечуй-Левицький); Дараба, натягнувши грубий шнур, поволі починає завертати (Г. Хоткевич); Чую далеке гудіння уральських дебелих дубів (П. Дорошко); Потужне гілля.
ТОВСТИ́Й (про людину - який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙрозм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙрозм., ДЕБЕ́ЛИЙрозм., НАТО́ПТАНИЙрозм., НАТО́ПТУВАТИЙ[НАТО́ПТУВАНИЙ]розм., ТЛУ́СТИЙрозм., М’ЯСИ́СТИЙрозм., ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙрозм., СПРА́ВНИЙрозм.,ОПО́ЛИСТИЙдіал.; ПОВНЯ́ВИЙрозм. (трохи повний); ГОДО́ВАНИЙ, ВГОДО́ВАНИЙ[УГОДО́ВАНИЙ]розм., ВІДГОДО́ВАНИЙрозм., РОЗГОДО́ВАНИЙрозм., ВИ́ПАСЕНИЙрозм., РОЗДОБРІ́ЛИЙрозм., РОЗЖИРІ́ЛИЙ, ЗАЖИ́ВНИЙдіал. (який став товстим, огрядним); РОЗПОВНІ́ЛИЙ, ПОПОВНІ́ЛИЙ (який поповнів); СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ (добре вгодований); ЖИ́РНИЙ, ЗАЖИРІ́ЛИЙ (який заплив жиром); ЧЕРЕВА́ТИЙрозм., ПУЗА́ТИЙрозм., ТОВСТОПУ́ЗИЙрозм., ТЕЛЬБУХА́ТИЙ[ТЕЛЬБУХУВА́ТИЙ]розм., ТРЕМБУХА́ТИЙдіал., ТЕЛЬБА́ТИЙдіал. (який має великого живота); БОЧКУВА́ТИЙрозм., ДІЖКУВА́ТИЙрозм., БАРИЛКУВА́ТИЙрозм. (зовнішністю схожий на діжку, бочку); КАБАНКУВА́ТИЙрозм. (зовнішністю схожий на вгодованого кабана). Від натопленої груби пашіло жаром. Товстий полковник усе частіше витирав хусточкою спітніле чоло (З. Тулуб); Збиралися кардинали; Гладкі та червоні, Мов бугаї в загороду (Т. Шевченко); Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М. Коцюбинський); Біля найближчого вікна лежав на нарах долілиць огрядний чоловік років тридцяти п’яти (З. Тулуб); На розі опасиста тітка в червоній хустці, з вигляду перекупка, продавала пізні проліски (Ю. Мушкетик); А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні походжає (Т. Шевченко); Стара Власівна, маленька, повнотіла жінка з прозоро-блакитними і вологими очима, важко зітхала і часто крадькома плакала (Я. Гримайло); Така дівчина, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне - як панночка! (О. Стороженко); Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Я. Баш); Пухка [Пазя] так, що пізнати було крізь спідничку, як дрижало її тіло за кожним рухом (Лесь Мартович); Пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Марко Вовчок); Серед пасажирів у купе була ще й тілиста дама (П. Панч); [Тіпка:] Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (М. Кропивницький); Увійшов дебелий чорнобривий чоловік, високий на зріст (Марко Вовчок); Це був молодий ще, але натоптаний чоловік (І. Микитенко); Двері кабінетів розчинені навстіж, низенька натоптувата прибиральниця саме вимітала з них пожмакані клапті (Ю. Мушкетик); У дверях стояв низенький, натоптуваний чоловік (Панас Мирний); Молодиця молодая, тлуста, уродлива (С. Руданський); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра.. видавалася опецькуватою і неоковирною, як сніп гречаної соломи (П. Панч); Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю; а поодаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида, ополиста, поважна (Марко Вовчок); Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Т. Шевченко); Вона завжди ставилася з повагою до повних, вгодованих чоловіків (Є. Гуцало); Треба тільки підгодувати непроданих бранців, бо виснажений і худорлявий невільник дешевший, ніж відгодований (З. Тулуб); На порозі з’явилась фельдшериця в білому халаті, розгодована, повновида (О. Гончар); Під глузливий смішок роздобрілого Никанора старий увійшов до кабінету й зупинився на порозі (М. Стельмах); Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Я. Галан); Начальник поліції.. має літ з 50, середнього зросту, заживний, кровистий (Леся Українка); Директор поглядом вказав на сиву розповнілу жінку (О. Гончар); Пріська була дівчина сита, добре вгодована (Б. Грінченко); Пита ситний худого: а куди ти йдеш? (Словник Б. Грінченка); Це був молодий німець, жирний і важкий (Григорій Тютюнник); Великі краплини поту зросили лоб, і мала й млява душа його заскімлила в обважнілому зажирілому тілі (О. Довженко); В нашій уяві пани та їх діти були одні кособокі, інші череваті та пикаті (Д. Бедзик); І до нас прийшли монахи, Всі побожні та пузаті (В. Самійленко); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли нами правила міцна рука товстопузого Потаповича (Панас Мирний); Раптом двері в хату наче бурею шарпнуло, і з сіней викотився бочкуватий чоловік (В. Речмедін); Наперед викотилась куценька, діжкувата Крихточка й експресивно з підскоком аж затанцювала перед ним (Я. Баш); - З-під воза.. вискочив барилкуватий чоловік (С. Добровольський). - Пор. креме́зний.
ТОВСТІ́ТИ (ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ[ГРУ́БНУТИ], ТОВСТІ́ШАТИ[ТО́ВЩАТИ], ГРУБІ́ШАТИ[ГРУ́БШАТИ] (ставати товстішим). - Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, потовсті́шати[пото́вщати], погрубі́шати[погру́бшати]. Вони [огірки] немов із землі лізуть, і чим далі - тим більше товстішають, уже й жовтизною котрийсь береться (Є. Гуцало); Пухнастий білий килим виткався рівно та гладко і все товщав (П. Дорошко); Хмара грубшала щораз більше (І. Франко). - Пор. 1. товсти́й.
ТОВСТІ́ТИ (про людину - ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ[ГРУ́БНУТИ], ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ[ОКРУГЛЯ́ТИСЯ]розм., ПУ́ХНУТИрозм., РОЗПУХА́ТИрозм., РОЗБУХА́ТИрозм., НАЛИВА́ТИСЯрозм.;ТОВСТІ́ШАТИ[ТО́ВЩАТИ], ГРУБІ́ШАТИ[ГРУ́БШАТИ], ГЛА́ДШАТИ, ПОВНІ́ШАТИ, ДЕБЕ́ЛІШАТИрозм., КРУГЛІ́ШАТИрозм., ЖИРІ́ТИ розм., РОЗРОСТА́ТИСЯрозм. (ставати товстішим). - Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, поповні́ти, розповні́ти, попра́витися, ви́повнитися, округли́тися, упа́стисязневажл.розпу́хнути, розбу́хнути, нали́тися, потовсті́шати, пото́вщати, погрубі́шати, погру́бшати, погла́дшати, розгла́днути, розгла́дшатирідшепоповні́шати, покруглі́шати, розжирі́ти, ожирі́ти, розрости́ся, роздобрітирозм. [Надія:] Ні, ні, тільки не борщу! І так уже й товстіти почала... (З. Мороз); Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок); - Тут від самого повітря повніють (О. Гончар); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Ю. Смолич); Пройшло вже три роки, як вони побрались, але Настя, мов дівчина, тільки виповнилась, округлилась (І. Рябокляч); "Упаслася, як льоха!" - думала собі Гандзя про Пазю... (Лесь Мартович); Йосипенко постарів уже, розпух, роздобрів (Панас Мирний); Соломія наливалася салом, ставала пишною (В. Кучер); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона - нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний); [Гапка:] Невістка гладшає та баглаї годує, а свекруха працює (М. Кропивницький); Бідняки потіють, а пани жиріють (приказка); Вона б ще її [одежину] шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (А. Свидницький). - Пор. 2. товсти́й.

Словник антонімів

ТОВСТИЙ ТОНКИЙ
1. Великий у поперечному розрізі, в діаметрі, в товщину, грубий, (про шар чого-н.) широкий, гладкий, дебелий. Невеликий у поперечному розрізі, (про шар чого-н.) вузький.
Товстий, а, е ~  тонкий, а, е волосина, гілка, дерево, зошит, килим, книга, крига, колосок, мур, нитка, папір, поліно, стебло, стовбур, стовп, струна, шар, шкіра. Бути, залишатися, ставати товстимтонким. Винятково, досить, дуже, надмірно, надто, цілком товстийтонкий.
2. (Про істот) великий за об’ємом, грубої кості, вгодований, гладкий, повний. (Про істот) малий за об’ємом, худорлявий, сухий, мізерний, марний, худий. 
Товстий, а, е ~  тонкий, а, е батько, дитя, дівчина, жінка, лапа, лоша, порося, рука, хлопець, чоловік. Бути, виростати, зробитися, ставати товстимтонким. Винятково, досить, дуже, занадто, надто товстийтонкий
Як товста шия у бика, так тонка у мужика (Народне прислів’я). Коні були гладкі, тонконогі, з сухими мордами, а шерсть вилискувала, як скалки на воді (П. Панч). Тонкий рівний ніс світився на сонці, а пишні, повні та чималі губи виступали вперед, неначе рожевий пуп’янок (І. Нечуй-Левицький). Навколо ставка - верби густим вінком. Не порубали. Тільки тоді вони були тоненькі, рівні, а тепер товсті, погнуті, в рижих дуплах (Г. Тютюнник)
Товстіти ~тоншати, товсто ~тонко, товщина ~тонкість