НЕПОСИДЮ́ЧИЙ[НЕПОСИДЮ́ЩИЙ] (який не може довго всидіти, пробути на одному місці, за одним заняттям або без певного заняття),НЕПОСИ́ДЛИВИЙ, НЕВСИ́ДЛИВИЙ, НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГОМО́ННИЙ, НЕПОСИДЯ́ЧИЙ[НЕПОСИДЯ́ЩИЙрідко]розм.,ТОВКУ́ЩИЙрозм.,НЕВСИДЮ́ЧИЙрідко.Був Матвій непосидючий і працьовитий, завжди собі якусь роботу знайде (І. Цюпа); І Юхимчик зростав - щебетливе, непосидливе щире дитя (М. Гірник); Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок [голівок] невгамовних щебетунчиків (Л. Яновська); Ви ж самі добре знаєте: наш брат автор - людина непосидяща. То на ферму.., то в хату до доярок одним оком зазирнеш (О. Ковінька); - Та такий товкущий [о. Тарасій], непосидящий, що все товчеться то по келії, то по садку (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. невгамо́вний, 3. неспокі́йний, 1. рухли́вий.

ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙрідше,ТРУДІВЛИ́ВИЙрозм.,ТРУДОВИ́ТИЙрозм.,ТРУДЯ́ЩИЙрозм.,ТРУДОВИ́Йрозм.,РОБОТЯ́ЩИЙрозм., РОБО́ЧИЙрозм. рідше,БЕРУЧКИ́Йрозм.,БЕРУ́ЧИЙрозм. рідше,ТОВКУ́ЩИЙрозм.,РОБІ́ТНИЙзаст.,РОБУ́ЧИЙдіал.Був Матвій непосидючий і працьовитий, завжди собі якусь роботу знайде (І. Цюпа); Від найдавніших часів славиться Україна красою природи, своїм працелюбним і героїчним народом (з журналу); Таким чесним і трудолюбним натурам, як Морачевська, хотілося дати народові знань більше, ніж потрібно за програмою (П. Тичина); У Лютенці.. хлопці і дівчата на батьковій шиї не сидять.. Пречудесна молодь, трудолюбива (О. Ковінька); Якщо ти не зібрав добра - Срібла-золота два відра, - Тільки рід зростив трудівливий - Ти щасливий! (В. Бичко); Василь людина наполеглива, трудовита (О. Копиленко); Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий, Та тихий до того, Та ласкавий (Т. Шевченко); Грай, бандуро! Згадай командира Олександра Яковича, увесь рід його трудовий, усіх його знайомих по шаблі й по коню! (П. Панч); Робочий та ворушкий зроду, він не любив байдикувати та походеньки справляти (І. Нечуй-Левицький); В ділі Шкурупій був гарячий, беручкий, умів постояти за справедливість (Ю. Бедзик); - І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж воно таке до всього зарадне, таке беруче - на що не гляне, те й зробить (С. Васильченко); Товкуща жінка.. лишилася одна з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (С. Чорнобривець); Ґаздиня не проти весілля, бо хлопець гарний і здоровий, робітний і розумний (казка); Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Руданський). - Пор. 1. охо́чий.