-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив товкти́ся, товкти́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   товчі́мося, товчі́мось, товчі́мся
2 особа товчи́ся, товчи́сь товчі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа товкти́муся, товкти́мусь товкти́мемося, товкти́мемось, товкти́мемся
2 особа товкти́мешся товкти́метеся, товкти́метесь
3 особа товкти́меться товкти́муться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа товчу́ся, товчу́сь товчемо́ся, товчемо́сь, товче́мся
2 особа товче́шся товчете́ся, товчете́сь
3 особа товче́ться товчу́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
товчучи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. то́вкся товкли́ся, товкли́сь
жін. р. товкла́ся, товкла́сь
сер. р. товкло́ся, товкло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
то́вкшись

Словник синонімів

БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ[ВДАРЯ́ТИСЯ], УДАРЯ́ТИ[ВДАРЯ́ТИ]у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯрозм. (часто, дрібно битися). - Док.: уда́ритися[вда́ритися], уда́рити[вда́рити], сту́кнутися. В шибку билась здорова муха (М. Коцюбинський); От величезний камінь при березі. Ударяючися об нього, вона викрутила дно, і там тепер глибоко (Г. Хоткевич); Лопасті [корабля] люто вдаряли об воду, і білясті вали крутилися в зеленій глибині (О. Досвітній); Трясуться колеса, товчуться об твердий клінкер (Ю. Збанацький).
БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯрозм., СКУ́БА́ТИСЯрозм.;ТОВКТИ́СЯрозм., ТУ́ЗАТИСЯрозм., ТУЗИ́ТИСЯрідко (битися, штовхаючись чим-небудь - звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯрозм., ЧУБА́РИТИСЯрідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). - Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. - Ану годі, вояки! - суворо прикрикнула Любов Іванівна. - Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). - Пор. 1. боро́тися.
БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини - ритмічно скорочуватися; про кров - ритмічно рухатися), БИ́ТИрозм.,ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ[СТУКОТІ́ТИ]підсил.,СТУГОНІ́ТИпідсил.,ГУ́ПАТИпідсил. розм. (про серце, кров - сильно битися); КОЛОТИ́ТИСЯ, КАЛАТА́ТИСЯ, КАЛАТА́ТИ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИ, ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ]підсил., СТРЕПЕХА́ТИСЯрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]розм.,ША́РПАТИСЯ (про серце - сильно, прискорено або нерівно різкими поштовхами битися); ЗДРИГА́ТИСЯ, СІ́ПАТИСЯ, ТЬО́ХКАТИрозм., ТЕ́НЬКАТИрозм. (про серце - сильно битися від страху, радості і т. ін). - Док.: сту́кнути, гу́пнути, ті́пнутися, трі́пну́тися, трі́пнути, стрепену́тися, стрепехну́тися, ша́рпну́тися, здригну́тися, сіпну́тися, тьо́хнути, те́нькнути. Ніколи, мабуть, історія не стискалась у такий химерний клубок, ніколи серця мільйонів не бились у такому наднапруженні (О. Довженко); Поки б’ється в жилах кров, ..нас все вперед веде любов! (В. Сосюра); Коло ока б’ють живчики (М. Коцюбинський); Її рука лежала у нього на чолі. Якась жилка гарячково пульсувала на скроні під її пальцями, і вона розуміла, що він живий (П. Дорошко); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Л. Дмитерко); В грудях стукотить серце, неначе хоче вискочити (І. Нечуй-Левицький); Дівчина озирається на всі боки і, чуючи, як гупає серце, підіймає.. обличчя до місяця (М. Стельмах); Небезпеки не було, але однаково в мене дуже колотилося серце і стукало щось у скронях (Л. Смілянський); Серце, - як не вискочить, - тіпається, шпарко ганяє гарячу кров по жилах (Панас Мирний); З переляку товклось йому в грудях серце, аж дух запирало (Л. Мартович); В руках у неї старий, жовтий лист. Пальці починають тремтіти, і серце сіпається в грудях (Ірина Вільде); Юрине серце тьохкає і підплигує в грудях, мов у порожнечі (Ю. Смолич). - Пор. 1. завмира́ти, 1. сі́патися.
ПО́РАТИСЯ (виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними, перев. господарськими, справами тощо), КЛОПОТА́ТИСЯ, КЛОПОТА́ТИрідше, ОРУ́ДУВАТИрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ЧОВПТИ́СЯрозм.,МОРО́ЧИТИСЯрозм., КОПИРСА́ТИСЯрозм.,КУЙО́ВДИТИСЯфам.,ВОРОЖИ́ТИжарт.,ПРА́ВИТИСЯзаст.,УВИХА́ТИСЯ[ВВИХА́ТИСЯ]діал.До хати йому йти не хотілося. Без будь-якої потреби він порався в коморі біля засік з добірним зерном (А. Шиян); Під казаном з літеплом ледве тліло сяке-таке багаття. Мати, видимо, ще з ночі клопочеться з пранням (І. Ле); [Настя:] Еге, доню, ти клопочи, порядкуй, душко моя, а я в кунпанії посиджу... (М. Кропивницький); Ольга легко орудувала на кухоньці, робота просто співала в її руках (П. Дорошко); А той, про кого дівчина думала, тим часом товкся та клопотавсь по господарству (Б. Грінченко); Перегуда одімкнув знову кузню і човпся там з ранку до ночі (А. Іщук); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились (Грицько Григоренко); Кіра Василівна ворожила біля вазочок з варенням, домашнім печивом, потім розлила чай (П. Кочура); З раннього ранку і до пізньої ночі вона все на ногах, все нишпорить, правиться і в хаті і надворі, і коло печі (Панас Мирний); Бабня ввихалася - Андрієві годила. Сестри жінчині вже п’яту піч дарунків випікали (Я. Качура). - Пор. 1. вози́тися, 2. господарюва́ти.
СТОВБИ́ЧИТИрозм. (стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де-небудь - недоречно, небажано, без діла і т. ін.), СТИРЧА́ТИрозм., СТОВБЕНІ́ТИрозм., СТРИМІ́ТИ[СТРЕМІ́ТИ]розм.,МАНЯЧИ́ТИ[МАНЯЧІ́ТИ]розм.; ТОПТА́ТИСЯрозм., ТОВКТИ́СЯрозм.,ТУПЦЮВА́ТИрозм.,ТУ́ПЦЯТИрозм. (переступаючи з ноги на ногу, з місця на місце). Де-не-де стовбичать вартові (О. Гончар); [Одарка:] Геть і ти з моїх очей, не стовбич передо мною (Панас Мирний); - Нехай пані радше скажуть нам, що то за панич стирчав тут сьогодні на вулиці перед нашими вікнами (І. Франко); Тепер трави підсихали не кошені, похмурі легіні й чоловіки стовбеніли біля хат (П. Козланюк); [Дрейсігер:] День у день в шинку стремлять [лежебоки], та до останнього пфенінга пропиваються (Леся Українка); - Прошу вийти й не стриміти мені під дверима (Ірина Вільде); - Лягай спати - чого манячиш, як привид? (С. Васильченко); - Не звик я в чотирьох стінах топтатись та хатніх клопотів слухати, - казав дід Улас Марині (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

товкти́ся як у сту́пі. Дуже багато, виснажливо, інтенсивно працювати. Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають! (Остап Вишня).