-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний това́риш това́риші
родовий това́риша това́ришів
давальний това́ришеві, това́ришу това́ришам
знахідний това́риша това́ришів
орудний това́ришем това́ришами
місцевий на/у това́ришеві, това́ришу, това́риші на/у това́ришах
кличний това́ришу това́риші

Словник синонімів

ДРУГ (людина, зв’язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТрозм.,ДРУЗЯ́КАрозм.; ДРУЖИ́ЩЕрозм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Тдіал. (перев. у боротьбі, боях); ПРИ́ЯТЕЛЬ, ДРУЖО́Крозм.,КУМрозм.,КУМПА́Ндіал. (людина, з якою склалися добрі, але не надто близькі стосунки). Можна вибрать друга і по духу брата. Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко); Всі - вірні друзяки, що тайни не зрадять, Бо всі тут немов побратими (А. Кримський); - Давай, мабуть, лягати спати, дружище! А то мені треба вставати рано (А. Головко); Елдар сидів, зацьковано позираючи то на Тимка, то на двох босяків під грубкою. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, якзахистити його (Григорій Тютюнник); Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Словник Б. Грінченка); Для приятеля нового не цурайся старого (прислів’я); - А в мене є дружок. Теж вірші пише... - Дружок чи друг? - Друг! - гаряче ствердив Марат. - Справжній друг (С. Журахович); - Гей, куме! - гукає Хома до Романа Блаженка. - Ходіть-но до мене персиків їсти (О. Гончар); [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік, а він ту з кумпаном (І. Франко). - Пор. 1. по́друга, 1. това́риш.
ПОМІЧНИ́К (той, хто допомагає комусь у роботі, занятті, справах тощо), АСИСТЕ́НТ, ПОМАГА́Чрозм.,ПІДПО́РАрозм.,ПОЛИ́ГАЧзневажл.;ПРА́ВА РУКА́розм. (найближчий помічник); ТОВА́РИШзаст. (у назвах звань і посад). Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (С. Чорнобривець); На уроках фізики тільки Валентина учитель брав собі за асистента (О. Гончар); Сини були тільки для Зіньки за помагачів та за наймитів, а вона всім орудувала сама (І. Нечуй-Левицький); Старий машиніст.. чимдалі більше вибивався з сил і хотів мати біля себе підпору - сина (С. Скляренко); Хай фашисти вважають, що ви й справді їхній полигач, а коли прийде наш час... Тоді все стане на свої місця (І. Головченко і О. Мусієнко); Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. - Се, кажу, моя права рука (Ганна Барвінок); Він розказав, що Мірошниченко з товаришем голови повіткому чогось довго ходили понад Бугом, придивлялися до якихось слідів (М. Стельмах).
СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв’язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИКкнижн., СПОБО́РНИКкнижн.Бойові соратники; [Руфін:] Я думав, .. що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка); - А тепер, побратими мої милі, - сказав Андрусь, - розповідайте за чергою, хто за цей тиждень зазнав, видів або чув яку кривду-неправду (І. Франко); Шість років гриміли битви. Загинуло багато сподвижників Хмельницького - Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (О. Довженко). - Пор. 1. сою́зник, спі́льник.
ТОВА́РИШ (людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), СПІ́ЛЬНИК, ОДНОДУ́МЕЦЬ, БРА́ТЧИКрозм.; КОЛЕ́ГА (за фахом, місцем праці чи навчання); ОДНОКА́ШНИКрозм. (спільник у навчанні, військовій службі тощо). - Кілька машин під’їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (О. Довженко); Він ніжно глянув на дружину: ось вона, його надійний і вірний спільник (В. Собко); Боїшся слово сказати. Був тобі приятель і однодумець, а тепер, може, продає тебе нишком (М. Коцюбинський); А Чіпка знов засів, п’є та гуляє з братчиками (Панас Мирний); - Ну, зі мною вчителював мій молодий колега Петренко (О. Донченко); Колись були друзі, однокашники, товариші. Постаріли, порозбрідалися, порозсіювалися крізь сито службових рангів і чинів (П. Загребельний). - Пор. друг.

Словник антонімів

ДРУГ ВОРОГ
Той, що зв’язаний з ким-н. дружбою, товариськими стосунками, приятель, товариш. Той, що перебуває в стані ворожнечі з ким-н., недруг, супротивник, противник.
Другворог великий, вічний, давній, досвідчений, єдиний, новий, останній, очевидний, постійний, справжній, старий, сучасний. Друг близький, вірний, дорогий, душевний, кращий, надійний, незамінний, студентський, шкільний, щирий ~  ворог безпощадний, безсумнівний, боягузливий, відвертий, відкритий, головний, жорстокий, загальний, заклятий, злий, ідейний, класовий, кровний, зухвалий, небезпечний, ненависний, непримиренний, нестерпний, підлий, підступний, сильний, слабий, смертельний, таємний, хитрий, явний. Другворог батька, дитини, дочки, сім’ї. Дії, доля, допомога, дочка, здоров’я, лист, наміри, народження, плани, поразка, приїзд, смерть, телефон, техніка, характер другаворога. Друга виручати, втрачати, захищати, зберігати, знаходити, любити, мати, ображати, підтримувати, познайомити з ким-н., привітати з чим-н. ~  ворога бити, вивчати, засуджувати, знати, знищувати, зупиняти, недооцінювати, ненавидіти, (не) щадити, перемагати, переслідувати. Для друга, для ворога зробити що-н. У друга жити, зупинитися ~  не могти жити у ворога. Любов, прихильність до друга ~  ненависть, непримиренність до ворога. Боротьба друзів, соратників, проти (спільного) ворогаворогом). Врятувати друга ~  попасти в руки ворога. Бути на боці, перейти на бік, стати на боці другаворога.  У кого-н. є друг, друзі ~ нема ворогів. (Не) бути відданим, (не) вірити, (не) довіряти, (не) допомагати, написати, подзвонити, співчувати друговіворогові. Образитися, сердитися на друга ~ на ворога. До друга ~ до ворога зайти, звернутися, прийти. За друга ~  за ворога зробити, поручитися. З другом, з друзями ~ з ворогом, з ворогами втратити зв’язок, залишатися, зустрічатися, поговорити, познайомитися, помиритися, посваритися, сперечатися. Залишатися другомворогом.
Ні другові, ні ворогові - нікому.
Лягло братів моїх і друзів много І множество - тяжких дістали ран, Щоб випростала вся країна стан, Хребет огидний ворогу зламавши (М. Рильський).  Війна виступала перед ними із зав’язаними очима, смерть не вибирала, свій чи чужий, не було для неї кращих і гірших, ворогів і друзів, для живих вона завжди страшна, але ще страшніше - безсиле ждання смерті (П. Загребельний)
Дружба ~ ворожнеча, дружити ~ ворогувати, дружній ~ ворожий, подруга ~ ворог, по-дружньому ~ вороже; приятель, товариш ~ недруг, друг ~ противник // супротивник