СМЕ́РТНИЙ (який не може жити вічно), ТЛІ́ННИЙ, УМИРУ́ЩИЙ[ВМИРУ́ЩИЙ], СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ. Та й убився [ніж] так глибоко в серце, що порвав би два життя одразу, якби віла смертною вдалася (Леся Українка); Безсмертя - то ж начебто і є зупинена мить, заповітна мрія кожного, хто приходить на цю землю. Хто приходить і б’ється в пошуках істини.. що є нетлінним у тобі, тлінному (Є. Гуцало); На який же чорт ці зорі - довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля - все це німе, мертве - і невмируще, а я - вмирущий, я - живий, тямущий (Б. Грінченко); Інші властивості спільні усім сотворінням смертельним - м’якість гнучка, порожнеча [всередині], розклад нарешті (М. Зеров).

ТИМЧАСО́ВИЙ (який триває, існує або діє протягом деякого часу, непостійно), ДОЧА́СНИЙ, ЧАСОВИ́Йзаст.; ТЛІ́ННИЙкнижн. (який піддається тлінню, руйнуванню). Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок по виноградних плантаціях (О. Гончар); "Це лихо дочасне, не вічне!" - думаю (Марко Вовчок); Це лихо часове, - воно швидко минається (Словник Б. Грінченка); Він знав кожного селянина, його життя, характер і думки, знав його жінку і дітей, його скарб тлінний і нетлінний (М. Коцюбинський). - Пор. недовгові́чний.

ШКІДЛИ́ВИЙ (який шкодить комусь, чомусь, перев. здоров’ю, погано впливає на когось, щось), НЕЗДОРО́ВИЙ, ЗЛІ́СНИЙ, ВАДЛИ́ВИЙ, ВАДКИ́Йрідше,ПОГА́НИЙрозм.,ЗЛИЙрозм.,ШКОДЛИ́ВИЙрозм.,ОТРУ́ЙНИЙрозм.,ТЛІ́ННИЙкнижн.Горький все намовляє мене іти туди [на гору] на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський); Тут з’являється ангел-утішитель і випроваджує нещасних з темного завулка, з нездорового повітря на свіжий, ясний світ Божий (Н. Кобринська); У рисовомугосподарстві дуже злісними бур’янами є просянки (з журналу); В багатьох [криницях] вода з точки зору медицини погана (з газети); [Любов:] Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого? (Леся Українка); Ще єсть погорджені у племені грибів: Ніхто ніколи їх не смажив і не їв, Одні бо не смачні, а другі ще й шкодливі (переклад М. Рильського); Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський); Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, - одплюнь, працюй, будуй і рий (П. Тичина). - Пор. згу́бний.