-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тлуми́тися, тлуми́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тлумі́мося, тлумі́мось, тлумі́мся
2 особа   тлумі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   тлуми́тимемося, тлуми́тимемось, тлуми́тимемся
2 особа   тлуми́тиметеся, тлуми́тиметесь
3 особа тлуми́тиметься тлуми́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа   тлумимо́ся, тлумимо́сь
2 особа   тлумите́ся, тлумите́сь
3 особа тлуми́ться тлумля́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тлумлячи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тлуми́вся, тлуми́всь тлуми́лися, тлуми́лись
жін. р. тлуми́лася, тлуми́лась
сер. р. тлуми́лося, тлуми́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тлуми́вшись

Словник синонімів

I. ПУСТУВА́ТИ (перев. про дітей - розважаючись, бавитися, гратися), БА́ЛУВАТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, БЕШКЕТУВА́ТИ, ЖИРУВА́ТИпідсил.,ДИТИ́НИТИСЯрозм.,ДИТИНІ́ТИрозм.,КАЗИ́ТИСЯпідсил. розм.,ДУРІТИпідсил. розм.,ШАЛІ́ТИпідсил.рідше,ГАРЮВА́ТИпідсил. діал.,ТЛУМИ́ТИСЯдіал., ЗБИТКУВА́ТИ[ЗБИТКУВА́ТИСЯ]діал.,ГАЙДАБУ́РИТИдіал.Зінька звикла.., щоб коло неї говорили, співали, щоб у хаті пустували та бавились діти (І. Нечуй-Левицький); Після цього ті учні, які найбільше кричать та балуються на перервах, зажурились (О. Донченко); Всі веселяться та забавляються, як кому припало до вподоби (І. Нечуй-Левицький); - Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник); Сміялися [хлопці] разом з усіма, співали, бігли в море, хлюпоталися там, обливалися водою, просто-таки казилися, немов маленькі (Ю. Збанацький); - Надвір шаліти! - гукнув старий (А. Свидницький); На толоці пастухи.. гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасьбі (А. Головко); Збігають [хлопчики] до моря, кидають у воду галькою, верещать, тлумляться (Р. Іваничук); - Ей, Влодзю, що з тебе буде? .. У школі збиткуєш, - підеш, небоже, гуси пасти (О. Маковей). - Пор. I. весели́тися, 1. гра́тися.
СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯрозм.,ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯрозм.,СКУ́ПЛЮВАТИСЯрозм.,КУ́БЛИТИСЯрозм.,ТЛУМИ́ТИСЯдіал.,ГЛОТИ́ТИСЯдіал. - Док.: ску́пчитися, зби́тися, сти́снутися, з’юрби́тися, сто́впитися, нато́впитися, згрома́дитися, ску́питися. Найбільше людей скупчувалось навколо Тимофія Горицвіта (М. Стельмах); Інстинктивно почуваючи небезпеку, коні тамують свій біг і збиваються в купу (С. Добровольський); По дорозі громадилися коло нього хлопці й дівчата (О. Ковінька); Вони [селяни] тиснулися в невеличкі гуртки (Г. Епік); Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Ю. Яновський); На другий день рано коло спуску згромадилася ціла купа робітників (І. Франко); Насилу вибрали. Чоловіка з шість пішло народу. Останні скупились коло рундука (Панас Мирний); Там уже кублилося, мабуть, усе боярство київське (П. Загребельний); Тут щоночі кубляться такі квартиранти, як ви! (О. Гончар). - Пор. 1. збира́тися.