-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тлума́чити |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | тлума́чмо |
2 особа | тлума́ч | тлума́чте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | тлума́читиму | тлума́читимемо, тлума́читимем |
2 особа | тлума́читимеш | тлума́читимете |
3 особа | тлума́читиме | тлума́читимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | тлума́чу | тлума́чимо, тлума́чим |
2 особа | тлума́чиш | тлума́чите |
3 особа | тлума́чить | тлума́чать |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
тлума́чачи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | тлума́чив | тлума́чили |
жін. р. | тлума́чила |
сер. р. | тлума́чило |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
тлума́чивши |
Словник синонімів
ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИ заст., ВИТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИ заст., ТОВМА́ЧИТИ заст., ТОВКМА́ЧИТИ розм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). - Док.: перекла́сти, ви́тлумачити, перетлума́чити, переказа́ти, переспіва́ти. Іван Франко, тяжко хворий, в останні роки життя перекладав, переборюючи нестерпні муки, "маленькі трагедії" й "Бориса Годунова" (М. Рильський); За перекладача був болгарський солдат. Сяк-так він витлумачив Павлові комендантові слова (В. Кучер); Перекладач перетлумачив слова Артема німецькою мовою (В. Гжицький); Син товмачив старій матері, оповідаючи написане в тих книжках своєю українською мовою (І. Нечуй-Левицький); Вони тисли міністрові руку, говорили привітальні слова й відходили, доки товмач переказував міністрові зміст їхніх промов (Ю. Яновський); Переспівувати вірші.
ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ’Я́СНЮВАТИ [РОЗ’ЯСНЯ́ТИ], ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З’ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ’ЯСНЯТИ заст., ЯСУВА́ТИ заст., ВИЯ́СНЮВАТИ [ВИЯСНЯ́ТИ] діал.; МОТИВУВА́ТИ чим, ПРИПИ́СУВАТИ чому (розкривати причини якоїсь дії чи явища); УТО́ЧНЮВАТИ [УТОЧНЯ́ТИ], ДЕТАЛІЗУВА́ТИ (пояснювати з більшою точністю). - Док.: поясни́ти, роз’ясни́ти, з’ясува́ти, ви́світлити, освітли́ти, об’ясни́ти, ви́яснити, ви́толкувати заст. приписа́ти, уточни́ти. - Револьвер, - пояснював потім папа, - коли стріляєш, треба держати зовсім вгору, а то, дійсно, можна в когось влучити (Ю. Смолич); Терпляче роз’яснюють [комісари], що відступати необхідно, що такий наказ штабарму (О. Гончар); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! (М. Коцюбинський); Він натхненно і влучно Нас научав про природу і міць тих істот несмертельних І таємниці всесвітні глибоким з’ясовував словом (переклад М. Зерова); В журналах вона.. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко); Не моя вина, коли мама загубила того листа чи забула про нього (бо не знаю, чим іншим об’яснити те, чому вона не послала його) (Леся Українка); Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Б. Грінченко); Юнак, сумуючи, зорив Спустілу польову рівнину, І смутку потайну причину Собі він вияснить не смів (М. Драй-Хмара); Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (О. Довженко); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); - Які племена тут жили до нас,.. - роздумливо мовить Брага. - Племена таврів чи хто? - І кіммерійці жили, - уточнює професор. - Сучасники Гомера (О. Гончар). - Пор. 1. тлума́чити.
ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ [УТЛУМА́ЧУВАТИ], ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ книжн, ТОВМА́ЧИТИ [ТОВКМА́ЧИТИ] розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ розм., ВТОВКМА́ЧУВАТИ [УТОВКМА́ЧУВАТИ] розм., ВТОКМА́ЧУВАТИ [УТОКМА́ЧУВАТИ], ВИТОВКМА́ЧУВАТИ [ВИТОВМА́ЧУВАТИ] розм., РОЗТОВМА́ЧУВАТИ розм. - Док.: розтлума́чити, ви́тлумачити, втлумачити [утлумачити], потрактува́ти, інтерпретува́ти, розтовкма́чити, втовкма́чити [утовкма́чити], втокмачити [утокмачити], ви́товкмачити [ви́товмачити], розтовмачити. - Не так ви тлумачите тут наші слова (О. Донченко); Кожен по-своєму тлумачив коротеньке повідомлення в газеті про зняття Несвітайла (В. Вільний); Увечері напередодні від’їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (А. Хижняк); Голота ж не вважала за потрібне витлумачити перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Лесь Мартович); Один тебе з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер); Довго художник втовкмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (О. Донченко). - Пор. 1. поя́снювати.