-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив тлума́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тлума́чмо
2 особа тлума́ч тлума́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тлума́читиму тлума́читимемо, тлума́читимем
2 особа тлума́читимеш тлума́читимете
3 особа тлума́читиме тлума́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тлума́чу тлума́чимо, тлума́чим
2 особа тлума́чиш тлума́чите
3 особа тлума́чить тлума́чать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тлума́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тлума́чив тлума́чили
жін. р. тлума́чила
сер. р. тлума́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тлума́чивши

Словник синонімів

ПЕРЕКЛАДА́ТИ (з однієї мови на іншу), ТЛУМА́ЧИТИзаст.,ВИТЛУМА́ЧУВАТИзаст.,ПЕРЕТЛУМА́ЧУВАТИзаст.,ТОВМА́ЧИТИзаст.,ТОВКМА́ЧИТИрозм.; ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (стисло або не дослівно); ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ (вірші, не дотримуючись відповідності оригіналу). - Док.: перекла́сти, ви́тлумачити, перетлума́чити, переказа́ти, переспіва́ти. Іван Франко, тяжко хворий, в останні роки життя перекладав, переборюючи нестерпні муки, "маленькі трагедії" й "Бориса Годунова" (М. Рильський); За перекладача був болгарський солдат. Сяк-так він витлумачив Павлові комендантові слова (В. Кучер); Перекладач перетлумачив слова Артема німецькою мовою (В. Гжицький); Син товмачив старій матері, оповідаючи написане в тих книжках своєю українською мовою (І. Нечуй-Левицький); Вони тисли міністрові руку, говорили привітальні слова й відходили, доки товмач переказував міністрові зміст їхніх промов (Ю. Яновський); Переспівувати вірші.
ПОЯ́СНЮВАТИщо (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ’Я́СНЮВАТИ[РОЗ’ЯСНЯ́ТИ], ТРАКТУВА́ТИперев. книжн.,ПОЯСНЯ́ТИзаст.;З’ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИрозм.,ОБ’ЯСНЯТИзаст.,ЯСУВА́ТИзаст.,ВИЯ́СНЮВАТИ[ВИЯСНЯ́ТИ]діал.; МОТИВУВА́ТИчим,ПРИПИ́СУВАТИчому (розкривати причини якоїсь дії чи явища); УТО́ЧНЮВАТИ[УТОЧНЯ́ТИ], ДЕТАЛІЗУВА́ТИ (пояснювати з більшою точністю). - Док.: поясни́ти, роз’ясни́ти, з’ясува́ти, ви́світлити, освітли́ти, об’ясни́ти, ви́яснити, ви́толкуватизаст.приписа́ти, уточни́ти. - Револьвер, - пояснював потім папа, - коли стріляєш, треба держати зовсім вгору, а то, дійсно, можна в когось влучити (Ю. Смолич); Терпляче роз’яснюють [комісари], що відступати необхідно, що такий наказ штабарму (О. Гончар); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! (М. Коцюбинський); Він натхненно і влучно Нас научав про природу і міць тих істот несмертельних І таємниці всесвітні глибоким з’ясовував словом (переклад М. Зерова); В журналах вона.. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко); Не моя вина, коли мама загубила того листа чи забула про нього (бо не знаю, чим іншим об’яснити те, чому вона не послала його) (Леся Українка); Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Б. Грінченко); Юнак, сумуючи, зорив Спустілу польову рівнину, І смутку потайну причину Собі він вияснить не смів (М. Драй-Хмара); Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (О. Довженко); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); - Які племена тут жили до нас,.. - роздумливо мовить Брага. - Племена таврів чи хто? - І кіммерійці жили, - уточнює професор. - Сучасники Гомера (О. Гончар). - Пор. 1. тлума́чити.
ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ[УТЛУМА́ЧУВАТИ], ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИкнижн, ТОВМА́ЧИТИ[ТОВКМА́ЧИТИ]розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИрозм., ВТОВКМА́ЧУВАТИ[УТОВКМА́ЧУВАТИ]розм., ВТОКМА́ЧУВАТИ[УТОКМА́ЧУВАТИ], ВИТОВКМА́ЧУВАТИ[ВИТОВМА́ЧУВАТИ]розм., РОЗТОВМА́ЧУВАТИрозм. - Док.: розтлума́чити, ви́тлумачити, втлумачити[утлумачити], потрактува́ти, інтерпретува́ти, розтовкма́чити, втовкма́чити[утовкма́чити], втокмачити[утокмачити], ви́товкмачити[ви́товмачити], розтовмачити. - Не так ви тлумачите тут наші слова (О. Донченко); Кожен по-своєму тлумачив коротеньке повідомлення в газеті про зняття Несвітайла (В. Вільний); Увечері напередодні від’їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (А. Хижняк); Голота ж не вважала за потрібне витлумачити перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Лесь Мартович); Один тебе з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер); Довго художник втовкмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (О. Донченко). - Пор. 1. поя́снювати.