ЗІТКА́ТИ (виготовити що-небудь тканням), ВИ́ТКАТИ, УТКА́ТИ[ВТКА́ТИ]розм.,ЗАТКА́ТИдіал. - Недок.: тка́ти. Коли у моєму слові Олжа павутиння зітче, Жбурни його, як полову, На сором моїх очей (Б. Олійник); Мати іде по росистих травах з полотном, яке недавно сама виткала на власному верстаті (І. Цюпа); Учора, як воно [дитя] успалося, то так довго спало: цілу губку [міра полотна] я уткала (Словник Б. Грінченка); Сама найзамисливіша ткаля не затче такої рясної плахти (Панас Мирний).