тишицький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ти́шицький ти́шицька ти́шицьке ти́шицькі
родовий ти́шицького ти́шицької ти́шицького ти́шицьких
давальний ти́шицькому ти́шицькій ти́шицькому ти́шицьким
знахідний ти́шицький, ти́шицького ти́шицьку ти́шицьке ти́шицькі, ти́шицьких
орудний ти́шицьким ти́шицькою ти́шицьким ти́шицькими
місцевий на/у ти́шицькому, ти́шицькім на/у ти́шицькій на/у ти́шицькому, ти́шицькім на/у ти́шицьких