| ТИХИЙ | ГОЛОСНИЙ |
| Який звучить неголосно, нечутний, слабий, беззвучний. | Який дуже сильно звучить, гучний, лункий, дзвінкий. |
| Тихий, а, е ~ голосний, а, е звучання, інтонація, мелодія, музика, пісня, стогін, стук, шепіт, щебетання. Бути, зробитися, ставати тихим ~ голосним. Досить, дуже, занадто, зовсім, надзвичайно, цілком тихий ~ голосний. |
| Хоч би вже буря, вир, абощо,- Цієї тиші не знести! А потім знов хай трудна проща, Хай знов голгофи і хрести... І океаном заясніла вись І тиша, тиша. Тільки в вишнях білих Бриніння бджіл замріяно злились В один хорал блаженний і безсилий (Є. Маланюк). |
| Тихо ~голосно, тиша ~голос; беззвучний //нечутний ~дзвінкий //гучний //лункий, затихати ~звучати, слабий ~лункий |
| ТИША | ШУМ |
| Стан, коли де-н. нема звуків, шуму. | Сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою. |
| Шум безперервний, великий, голосний, довгий, легкий, мелодійний, могутній, одноманітний, постійний, раптовий, рівномірний, різноманітний, страшенний, тривалий, хаотичний ~ тиша абсолютна, велика, вічна, загальна, мертва, могильна, нежиттєва, повна. Шум ~ тиша в класі, на вулиці, на площі, в хаті. Заважати, сприяти створенню тиші ~ виникненню шуму. Бути, жити, перебувати в (постійній) тиші ~ в (постійному) шумі. Стан тиші ~ шуму. |
| Рвати тишу, різати тишу - різко лунати, звучати ~ Робити шум - викликати багато розмов; Шум у вухах - про відчуття (переважно хворобливе), що створює враження звучання у вухах ~ Тиша, як у вусі - відсутність будь-яких звуків. |
| Щоб панувала тиша, треба шум припинити (Народне прислів’я). |
| Шуміти ~ стишувати, шумливий ~ тихий Пор. ще: ТИХИЙ ~ ГОЛОСНИЙ |