-1-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ти́чки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ти́чка тички́
родовий ти́чки тичо́к
давальний ти́чці тичка́м
знахідний ти́чку тички́
орудний ти́чкою тичка́ми
місцевий на/у ти́чці на/у тичка́х
кличний ти́чко* тички́*

Словник синонімів

ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬрозм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею [Віктор] поміж кущами й вільхами (М. Томчаній); Парубки ключин чотири вирубають (Ганна Барвінок); - Здоров, Степане! Що ти робиш, що по понад річку з жердю ходиш (І. Франко); За хатою, затиснутий лісом, розрісся, огороджений воринами, молодий садок (М. Стельмах). - Пор. ти́чка, 1. па́лиця, перекла́дина.
ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИКрідше, ПЕРЕ́ЧКАрідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНАдіал. (у хресті). Серед його [куреня] стояли дві чорні задимлені сохи з розсішками з бантиною зверху. На цій перекладині висіли казани (І. Нечуй-Левицький); Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах); Зверху, впоперек верхньої діжки без дна, було приладнано поперечину з перекинутим через неї мотузком (З. Тулуб); Василь.. мазнув крейдою пальці і раптом опинився на турніку. Ще мить, і він сковзнув головою вниз, лише ногами тримаючись за перекладку (О. Донченко); Перечка у стільці (Словник Б. Грінченка); Оголені крокви, сухі бантини бралися вогнем, аж іскри сипались (Л. Юхвід); Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні (Словник Б. Грінченка). - Пор. жерди́на, ти́чка, 1. щабе́ль.
ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛАрозм., ТИ́КАдіал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо). На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє (Л. Глібов); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Ще недавно по три корчми Стояло на милі І щоглами одзначались Високі могили (П. Куліш); Ой поїхав мій миленький по тики, по тики (пісня); - Хтось центральну віху на шість метрів убік відніс (І. Ле). - Пор. жерди́на, перекла́дина.
ТИЧКУВА́ТИ (ставити тички для позначення чогось), ВИТИ́ЧУВАТИ, ПРОВІ́ШУВАТИ, ВІШИ́ТИ, ВИВІ́ШУВАТИ. - Док.: ви́тичкувати, ви́тичити, провіши́ти, ви́вішити. - Пор. ти́чка.