тичина 2 значень

-1-
прізвище

Словник відмінків

відмінок чол. і жін. р. множина
називний Тичи́на Тичи́ни
родовий Тичи́ни Тичи́н
давальний Тичи́ні Тичи́нам
знахідний Тичи́ну Тичи́н
орудний Тичи́ною Тичи́нами
місцевий при Тичи́ні при Тичи́нах
кличний Тичи́но, Тичи́на Тичи́ни
відмінок однина множина
називний тичи́на тичи́ни
родовий тичи́ни тичи́н
давальний тичи́ні тичи́нам
знахідний тичи́ну тичи́ни
орудний тичи́ною тичи́нами
місцевий на/у тичи́ні на/у тичи́нах
кличний тичи́но* тичи́ни*

Словник синонімів

ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛАрозм., ТИ́КАдіал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо). На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє (Л. Глібов); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Ще недавно по три корчми Стояло на милі І щоглами одзначались Високі могили (П. Куліш); Ой поїхав мій миленький по тики, по тики (пісня); - Хтось центральну віху на шість метрів убік відніс (І. Ле). - Пор. жерди́на, перекла́дина.
-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок чол. і жін. р. множина
називний Тичи́на Тичи́ни
родовий Тичи́ни Тичи́н
давальний Тичи́ні Тичи́нам
знахідний Тичи́ну Тичи́н
орудний Тичи́ною Тичи́нами
місцевий при Тичи́ні при Тичи́нах
кличний Тичи́но, Тичи́на Тичи́ни
відмінок однина множина
називний тичи́на тичи́ни
родовий тичи́ни тичи́н
давальний тичи́ні тичи́нам
знахідний тичи́ну тичи́ни
орудний тичи́ною тичи́нами
місцевий на/у тичи́ні на/у тичи́нах
кличний тичи́но* тичи́ни*

Словник синонімів

ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛАрозм., ТИ́КАдіал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо). На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє (Л. Глібов); Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Ще недавно по три корчми Стояло на милі І щоглами одзначались Високі могили (П. Куліш); Ой поїхав мій миленький по тики, по тики (пісня); - Хтось центральну віху на шість метрів убік відніс (І. Ле). - Пор. жерди́на, перекла́дина.