НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́розм.,ТОВПА́розм.,Ю́РМИЩЕпідсил. розм.,Ю́РМИ́СЬКОпідсил.розм.,З’Ю́РМИСЬКОпідсил.рідше,ГУРБА́заст., ТИ́ЧБАзаст.,ГУ́РМА́діал.,ГАЛА́ЙСТРАдіал.,ГЛОТА́діал.,ТИ́ЖБАдіал.;ТАБУ́Нрозм.,ОТА́РАзневажл., СТА́ДОзневажл.,ОРДА́підсил. розм., НАВА́ЛАкого або яка, підсил. розм. (безладний, неорганізований натовп); ЗБО́РИЩЕ, ЗБО́РИСЬКО, ЗБІГО́ВИЩЕрозм.,ЗБІГО́ВИСЬКОрозм.,СХО́ДЬБИЩЕрозм.рідко,ЗДВИГдіал. (велике скупчення людей в одному місці); СТО́ВПИЩЕ, СТО́ВПИСЬКО, ТЛУМрозм.,СТОВКО́ВИСЬКОрозм.,СТОВКО́ВИЩЕрозм. (безладне й тісне скупчення людей в одному місці); ТИСКрозм.,ТИ́СНЯВАрозм. (кого: народу, людей і т. ін. - тісне скупчення людей в одному місці); ВАТА́ГАрозм.,БА́НДАзаст. розм. (група людей, компанія, що зібралася разом для чого-небудь); ОРА́ВАрозм. (галасливий і безладний натовп). Парубки й дівчата стоять густим натовпом, впритул (Т. Масенко); - Бачу, іде юрба жінок од греблі (А. Головко); Коло самої шахти зібралася вже чимала юрма (Б. Грінченко); В розрізах вулиць стояли товпи людей (Ю. Смолич); Не раз розбігалася чутка: "зловили отамана!", й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок); Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях (О. Довженко); Громом озвалась з радощів семінарська орда (С. Васильченко); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тиснява (Ірина Вільде); На колгоспному подвір’ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік); Стіни хатинки аж двигтіли від збориська солдаток (Я. Баш); Біля намету Сагайдачного застав Микула велике збіговище і крик (О. Маковей); Князь не знав якийсь час, що робити йому з отим збіговиськом, як вгамувати сіверян (Д. Міщенко); Іван щезає в людському стовпищі, мов голка в сіні (П. Колесник); Всі лірники в цей день заздрили Доротею, що не знати чим ярмарчан принадив, росло стовписько (К. Гордієнко); Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники (С. Добровольський); Людей на базарі - тиск: те продає, те купує - кожний заклопотаний (С. Васильченко); А кузня, з постійною тиснявою народу в ній, хоч і добра була школа, та до якогось часу (А. Головко); Вже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян); Де не взялась юрба хлопців.. Крик, ґвалт, гармидер! А за бандою друга купа йде - парубки, ґазди (І. Франко); Народу стеклося проханого і непроханого.., столів на таку ораву забракувало б, тому розмістилися на траві (В. Земляк). - Пор. 1. гру́па, ску́пчення.

ТИ́СНЯВА (безладний рух, рух у великій тісноті, у натовпі), ТІСНО́ТА́, ТИСКрозм., ШТОВХАНИ́НАрозм., ШТУРХАНИ́НАрозм., ДА́ВКАрозм., ДАВКОТНЯ́розм., ТОВКОТНЕ́ЧАрозм., ТО́ВЧАрозм., ТИ́ЧБАзаст.Настрій у всіх піднесений. Коло вагонів створюється тиснява (П. Колесник); [Хведоска:] Яка тіснота в церкві: миру, миру, мов бджіл у вулику (М. Кропивницький); Коло садика тиск, давка (Панас Мирний); Прокинувся я від штовханини в купе (С. Чабанівський); Воєнком.. підтримував під руку, і, коли на них натискали, він, мовби захищаючи Вутаньку від штурханини, міцно пригортав її до себе (О. Гончар); Двір прокидається - радість, гомін, давкотня (С. Васильченко); Цілий день тривав суд. І весь день біля сільбуду товкотнеча, а на ґанку і в дверях - пробка (А. Головко); Спершу багато було товчі - декого стоптали кіньми в темряві (А. Головко); Тут така була тичба, що розохочені підлітки залюбки навіть топтали панські газони безкарно (П. Козланюк).