-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ти́цькати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ти́цькаймо
2 особа ти́цькай ти́цькайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ти́цькатиму ти́цькатимемо, ти́цькатимем
2 особа ти́цькатимеш ти́цькатимете
3 особа ти́цькатиме ти́цькатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ти́цькаю ти́цькаємо, ти́цькаєм
2 особа ти́цькаєш ти́цькаєте
3 особа ти́цькає ти́цькають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ти́цькаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ти́цькав ти́цькали
жін. р. ти́цькала
сер. р. ти́цькало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ти́цькавши

Словник синонімів

СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИрозм.,ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИрозм.,ТИ́ЦЯТИрозм.,ТИ́ЦЬКАТИрозм. рідше, ТИ́РИТИрозм. (недбало або нашвидку). - Док.: засу́нути, запха́ти, ти́кнути, ткну́ти, піткну́ти, ти́цьнути. Він уже совав до простягнених рук шматочки хліба та цибулі (Ю. Збанацький); Засуваю голову під подушку і сплю (М. Коцюбинський); - Певно, ти, Грунько, прибираючи в кабінеті, зняла її [книжку] з столу й ткнула куди між другі (Панас Мирний); В’ється [Хоцінський] коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки (І. Нечуй-Левицький).
ШТОВХА́ТИ (короткими різкими рухами торкатися когось, чогось, відпихати від себе), ШТОВХА́ТИСЯ, ПХА́ТИ, ПХА́ТИСЯ, ШТУ́РХАТИрозм.,ШТУ́РХАТИСЯрозм.,ШТУРЛЯ́ТИрозм.,ПОПИХА́ТИ розм.,ПІДПИХА́ТИрозм.,ТО́РСАТИрозм.,ТУ́ЗАТИрозм.,ТУСА́ТИрозм.,СТУ́САТИрозм.,СТУСУВА́ТИрозм.,ТУРЛЯ́ТИрозм.,ТИ́ЦЯТИрозм.,ТИ́ЦЬКАТИрозм.,ШТУ́РКАТИ діал.,ШТО́РХАТИдіал.,ТРУЧА́ТИдіал.,ПОТРУ́ЧУВАТИ[ПОТРУЧА́ТИ]діал.;КО́ПАТИ (ногою); М’Я́ТИрозм. (сильно, до болю); ПІДШТО́ВХУВАТИ, ТОРКА́ТИ (злегка). Бородань зав’язує тобі очі світлонепроникною хустиною і тоді штовхає тебе у спину чимось дуже твердим (Ю. Андрухович); - Яка це зануда штовхається? - засопів у темряві парубійко, підводячи голову (Григорій Тютюнник); З місця на місце переходять [дівчата], та одна одну пха, то буцім спотикаються (Г. Квітка-Основ’яненко); Молодиця скочила; дяк не здержав, поточився, впав; молодиця зверху... Другі позскакували з санчат, та й собі туди, пхаються, падають (Панас Мирний); Ларько почув, як хтось штурхає його києм у спину (С. Васильченко); - А ти що таке? Ще й штурхається! - Я ваш пан (Панас Мирний); Одні тислися до стола, другі від стола, Євгенія попихали в стиску сюди і туди (І. Франко); - Іди вже, іч, лукаве, - заметушилася Орися, підпихаючи телятко, яке раптом затялося і не хотіло переступати порога (Григорій Тютюнник); Торсав [Сивоок], бив Какору по жирних щоках, штурляв у груди, аж тому повернулася свідомість (П. Загребельний); Малого більший тузає й тусає - Правдиве це і вічне, як трава (Д. Павличко); Щойно прокинувшись удосвіта, Мартоха стусала мене ліктем у бік (Є. Гуцало); Зрадівши зустрічі, хлоп’яки стусують один одного (К. Гордієнко); Ривкими холодними струменями турляв [козаків] у спину "кримчак" [вітер] (С. Добровольський); - Не хропіть так, піч завалиться! - крикнула Лесиха, штуркаючи діда в бік (І. Франко); Скільки-то разів вже він шторхав і спробував стіни муровані й стелю низьку (Марко Вовчок); Я легенько тручаю її в бік (В. Речмедін); Мене потручували, мені ставали на ногах (І. Франко); - Купив [батько] коня такого, що копає й кусає (Лесь Мартович); Мені пощастило одскочити набік, а Сева схватили і почали м’яти рибалки (Ю. Яновський); Видно, люблять сю дівчину усі - так ласкаво до неї усміхаються, так приязно підштовхують (Г. Хоткевич); [Любов:] Тьотю Ліпо, вийдіть, зробіть се для мене. (Торкає їй плече, немов віддаляє) (Леся Українка). - Пор. 2. би́ти.