тихі́ший (ти́хший) [від] води́, ни́жчий [від] трави́. Дуже скромний, покірний, непомітний. Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін); Тверезий він [паламар] був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний). тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс).