тихосвітний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тихосві́тний тихосві́тна тихосві́тне тихосві́тні
родовий тихосві́тного тихосві́тної тихосві́тного тихосві́тних
давальний тихосві́тному тихосві́тній тихосві́тному тихосві́тним
знахідний тихосві́тний тихосві́тну тихосві́тне тихосві́тні
орудний тихосві́тним тихосві́тною тихосві́тним тихосві́тними
місцевий на/у тихосві́тному, тихосві́тнім на/у тихосві́тній на/у тихосві́тному, тихосві́тнім на/у тихосві́тних