тихомиритися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив тихоми́ритися, тихоми́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тихоми́рмося, тихоми́рмось
2 особа тихоми́рся тихоми́ртеся, тихоми́ртесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тихоми́ритимуся, тихоми́ритимусь тихоми́ритимемося, тихоми́ритимемось, тихоми́ритимемся
2 особа тихоми́ритимешся тихоми́ритиметеся, тихоми́ритиметесь
3 особа тихоми́ритиметься тихоми́ритимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тихоми́рюся, тихоми́рюсь тихоми́римося, тихоми́римось, тихоми́римся
2 особа тихоми́ришся тихоми́ритеся, тихоми́ритесь
3 особа тихоми́риться тихоми́ряться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тихоми́рячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тихоми́рився, тихоми́ривсь тихоми́рилися, тихоми́рились
жін. р. тихоми́рилася, тихоми́рилась
сер. р. тихоми́рилося, тихоми́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тихоми́рившись