тихомирити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив тихоми́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тихоми́рмо
2 особа тихоми́р тихоми́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тихоми́ритиму тихоми́ритимемо, тихоми́ритимем
2 особа тихоми́ритимеш тихоми́ритимете
3 особа тихоми́ритиме тихоми́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа тихоми́рю тихоми́римо, тихоми́рим
2 особа тихоми́риш тихоми́рите
3 особа тихоми́рить тихоми́рять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
тихоми́рячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. тихоми́рив тихоми́рили
жін. р. тихоми́рила
сер. р. тихоми́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тихоми́ривши