тиходумний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тиходу́мний тиходу́мна тиходу́мне тиходу́мні
родовий тиходу́много тиходу́мної тиходу́много тиходу́мних
давальний тиходу́мному тиходу́мній тиходу́мному тиходу́мним
знахідний тиходу́много, тиходу́мний тиходу́мну тиходу́мне тиходу́мних, тиходу́мні
орудний тиходу́мним тиходу́мною тиходу́мним тиходу́мними
місцевий на/у тиходу́мному, тиходу́мнім на/у тиходу́мній на/у тиходу́мному, тиходу́мнім на/у тиходу́мних