титулований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний титуло́ваний титуло́вана титуло́ване титуло́вані
родовий титуло́ваного титуло́ваної титуло́ваного титуло́ваних
давальний титуло́ваному титуло́ваній титуло́ваному титуло́ваним
знахідний титуло́ваний, титуло́ваного титуло́вану титуло́ване титуло́вані, титуло́ваних
орудний титуло́ваним титуло́ваною титуло́ваним титуло́ваними
місцевий на/у титуло́ваному, титуло́ванім на/у титуло́ваній на/у титуло́ваному, титуло́ванім на/у титуло́ваних

Словник синонімів

ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙзаст.,ГОНОРО́ВИЙзаст.,МОСТИ́ВИЙзаст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙзаст.,ВЕЛИКОМО́ЖНИЙзаст. (знатний, багатий, який має значну владу); ДВОРЯ́НСЬКИЙ, ШЛЯХЕ́ТНИЙ, ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ (який належить до дворянства, до шляхти); СПИНКОВИ́Йіз сл. панство, дворянство, заст. (спадковий). Вихованки стояли в їдальні, .. благоговійно і боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко); Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея (І. Франко); [Хуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! (Леся Українка); - Що ж - вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім’ї (Леся Українка); А панночка й голову задерла, виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (О. Довженко); - Та от бач, полюбив молодець дівчину, ну і дівчина не від того. Молодець не нашого міщанського роду - син нашого війта, а дівчина, бач, роду шляхетського (П. Куліш); Спинкове панство.