-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ти́тул ти́тули
родовий ти́тулу ти́тулів
давальний ти́тулу, ти́тулові ти́тулам
знахідний ти́тул ти́тули
орудний ти́тулом ти́тулами
місцевий на/у ти́тулі на/у ти́тулах
кличний ти́туле* ти́тули*

Словник синонімів

ЗВАННЯ́ (офіційно присвоєна назва, що означає фах, ступінь кваліфікації або службовий стан), ТИ́ТУЛрідше;ЧИН (перев. у військовій та церковній ієрархії; у царській Росії - щодо державних службовців). Василь вернувся додому в сорок шостому в званні лейтенанта (І. Рябокляч); Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (О. Іваненко); - Ваше прізвище? - Федоров. - Чин? - Колишній полковник (О. Довженко); Він мав чин канцеляриста (І. Котляревський).