титрований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний титро́ваний титро́вана титро́ване титро́вані
родовий титро́ваного титро́ваної титро́ваного титро́ваних
давальний титро́ваному титро́ваній титро́ваному титро́ваним
знахідний титро́ваний титро́вану титро́ване титро́вані
орудний титро́ваним титро́ваною титро́ваним титро́ваними
місцевий на/у титро́ваному, титро́ванім на/у титро́ваній на/у титро́ваному, титро́ванім на/у титро́ваних