типчина 1 значення

-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний типчина́  
родовий типчини́  
давальний типчині́  
знахідний типчину́  
орудний типчино́ю  
місцевий на/у типчині́  
кличний типчино́*  

Словник синонімів

ТИПЧА́Кбот., ТИПЧИНА́, ТИ́ПЕ́ЦЬ. Палій сидів з Пашковським на горбі під колючим кущем і, кусаючи стеблинку щойно зірваного типчаку, зрідка перекидався з ним словами (Ю. Мушкетик); Шлях ішов просто на схід серед сухої ковили, типцю й пирію (С. Добровольський).