тинутися 2 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(ударитися) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | тину́тися, тину́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | тині́мося, тині́мось, тині́мся | |
2 особа | тини́ся, тини́сь | тині́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | тину́ся, тину́сь | тинемо́ся, тинемо́сь, тине́мся |
2 особа | тине́шся | тинете́ся, тинете́сь |
3 особа | тине́ться | тину́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | тину́вся, тину́всь | тину́лися, тину́лись |
жін.р. | тину́лася, тину́лась | |
сер.р. | тину́лося, тину́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
тину́вшись |
-2-
дієслово доконаного виду
(трапитися) [безос., діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | тину́тися, тину́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | тині́мося, тині́мось, тині́мся | |
2 особа | тини́ся, тини́сь | тині́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | тину́ся, тину́сь | тинемо́ся, тинемо́сь, тине́мся |
2 особа | тине́шся | тинете́ся, тинете́сь |
3 особа | тине́ться | тину́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | тину́вся, тину́всь | тину́лися, тину́лись |
жін.р. | тину́лася, тину́лась | |
сер.р. | тину́лося, тину́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
тину́вшись |
Словник відмінків
Інфінітив | тину́тися, тину́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | тине́ться | |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ||
жін.р. | ||
сер.р. | тину́лося, тину́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||