тинутися 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(ударитися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив тину́тися, тину́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тині́мося, тині́мось, тині́мся
2 особа тини́ся, тини́сь тині́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тину́ся, тину́сь тинемо́ся, тинемо́сь, тине́мся
2 особа тине́шся тинете́ся, тинете́сь
3 особа тине́ться тину́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. тину́вся, тину́всь тину́лися, тину́лись
жін.р. тину́лася, тину́лась
сер.р. тину́лося, тину́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тину́вшись
-2-
дієслово доконаного виду
(трапитися) [безос., діал.]

Словник відмінків

Інфінітив тину́тися, тину́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   тині́мося, тині́мось, тині́мся
2 особа тини́ся, тини́сь тині́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа тину́ся, тину́сь тинемо́ся, тинемо́сь, тине́мся
2 особа тине́шся тинете́ся, тинете́сь
3 особа тине́ться тину́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. тину́вся, тину́всь тину́лися, тину́лись
жін.р. тину́лася, тину́лась
сер.р. тину́лося, тину́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
тину́вшись

Словник відмінків

Інфінітив тину́тися, тину́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа тине́ться  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. тину́лося, тину́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник