-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тин тини́
родовий ти́ну тині́в
давальний ти́ну, ти́нові тина́м
знахідний тин тини́
орудний ти́ном тина́ми
місцевий на/у тину́ на/у тина́х
кличний ти́не* тини́*

Словник синонімів

ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДАрідше,ОГРА́ДАрідше,ГОРО́ЖАрідше,ХИСТдіал.;МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР’Я́[ВОР’Я]рідше (з жердин). Не обгорожуй себе огорожею, а приятелями (прислів’я); Перед ним [Ремо] майнули темні голови, повиті чадрами, що сьогодні дивились на нього з прощілин, загород, парканів (О. Досвітній); Працювала саме [Оксана], розставляла очеретяні загорожі для захисту сьогорічних саджанців (О. Гончар); Кум скочив мерщій з огороди і побіг до хати (Панас Мирний); А вже хто був [у Києві], то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзиґарками дзвіницю, муровану кругом ограду (П. Куліш); Ржуть нетерпляче [коні], диханням огнистим повітря сповняють. Б’ють копитами в ворота і рвуться вперед за горожу (М. Зеров); Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Б. Грінченка); На подвір’ї, огородженому низьким кам’яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик (Л. Дмитерко); Споруджена близько чотирьох тисячоліть тому, Велика Китайська стіна (довжина 6250 кілометрів) захищала країну від нападів ворогів (з журналу); Якесь горе вже йде до неї, вже ніби заглядає у двір через вір’я (І. Нечуй-Левицький). - Пор. парка́н, тин.
ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев’яна), БАРКА́Ндіал.,ОПАРКА́НЕННЯдіал.,ДІЛОВА́ННЯдіал.;ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИмн.,ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Лдіал. (з щільно підігнаних вбитих у землю кілків, паль). Крізь щілину в паркані ми пролізли до саду (Л. Смілянський); Город був обведений кругом дощатим барканом (Грицько Григоренко); Ніби розлетілось якесь високе опарканення, що моє особисте відділяло від решти світу (Ірина Вільде); Курені були побудовані з доброго лісу.. і наоколо обгороджені ділованням (О. Стороженко); Через колючий дротяний присадок перехилилась жіноча постать (О. Досвітній); Будиночки.. з двориками кожного з них, огороджені дерев’яними палісадниками, тяглися з обох боків вулички (Г. Коцюба); За суцільними штахетами біліли низенькі будиночки (Є. Гуцало); З-за штахета виглядали великі квіти жоржин (С. Чорнобривець); Іній блискотів і на даху будинку, на штахетнику (Ю. Мушкетик); Далі од шляху довга шеренга гостроверхого штахеття, як густий ряд грізних списів (С. Васильченко); Високий частокіл йшов од самих воріт до дому (І. Нечуй-Левицький); Місто.. зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (М. Старицький); З верхів остроколу посипалися ратища і стріли (Юліан Опільський). - Пор. огоро́жа, тин.
ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТдіал., О́ПЛІТОКдіал.; ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКАдіал. (невеликий). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в’яне! (Т. Шевченко); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою (М. Рильський); Там білий домичок стоїть.. Наокруга густенький пліт (С. Руданський); Оплотом його [виноградник] огородив (Словник Б. Грінченка); Прийшов [Юрко] з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (П. Козланюк); Якби мені не тиночки Та й не перетинки, Ходив би я до дівчини Та щовечоринки (пісня). - Пор. огоро́жа, паркан.

Словник фразеологізмів

аж тини́ тріща́ть. Уживається для вираження інтенсивності вияву якоїсь дії. Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали (І. Нечуй-Левицький); — Морози давлять — аж тини тріщать (Григорій Тютюнник).

[і] через тин не перегне́ться. Дуже ледачий. — Та він такий, що й через тин не перегнеться (Сл. В. Ужченка); Батько і через тин не перегнеться, зовсім не дбає про заробітки для своєї багатодітної сім’ї, яка невідомо, як існує і з чого живе (З журналу).

на́шому ти́нові двою́рідний пліт. Далекий родич. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається ..— нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич).

ні в тин ні (ані́) в воро́та. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там [на війні], — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький).

2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́[, що], каза́ти, таке́[, що] і т. ін. Нап’ється [Довбня], то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу).

ні в тин ні (ані́) в воро́та. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там [на війні], — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький).

2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́[, що], каза́ти, таке́[, що] і т. ін. Нап’ється [Довбня], то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу).

ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою [з Орисею], коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник).

під (по́під) [чужи́м] ти́ном. Просто неба, надворі; без притулку. Відколи живу на світі, ніхто не молився за мене [Лавра], всяк кляв та в потилицю бив, ночував під тином... а тут... (М. Лазорський); Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах); Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге .. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко).

під чужи́й тин, зі сл. іти́. Геть, куди завгодно. Поки в мене руки дужі та сила служить, то я вам і потрібна. А якби,— не доведи Господи! — я захворіла або сили позбулася, то тоді під чужий тин іди (Панас Мирний).

під (по́під) [чужи́м] ти́ном. Просто неба, надворі; без притулку. Відколи живу на світі, ніхто не молився за мене [Лавра], всяк кляв та в потилицю бив, ночував під тином... а тут... (М. Лазорський); Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах); Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге .. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко).

тиня́тися попідти́нню (по́під тина́ми). Не мати власного житла, притулку; жебракувати. Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Т. Шевченко); — А все, кажу, шкода дівки. Пропаде ні за цапову душу! Почне тинятися попід тинами, на ногах зогниє (Панас Мирний).

під (по́під) [чужи́м] ти́ном. Просто неба, надворі; без притулку. Відколи живу на світі, ніхто не молився за мене [Лавра], всяк кляв та в потилицю бив, ночував під тином... а тут... (М. Лазорський); Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах); Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге .. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко).

під (по́під) [чужи́м] ти́ном. Просто неба, надворі; без притулку. Відколи живу на світі, ніхто не молився за мене [Лавра], всяк кляв та в потилицю бив, ночував під тином... а тут... (М. Лазорський); Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах); Кинула [доля] малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге .. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко).

горо́д (рідше тин) городи́ти, який і без означення, перев. несхв. Починати якусь копітку справу. — Перш за все, Мусію Степановичу, відібрати землю у поміщиків. Без цього нема чого і город городити (А. Головко); — Та чи варт тоді город городити? Чи не краще тоді вдома лишитися?(Г. Коцюба); Мабуть, це викликало б у всіх посмішку — навіщо було город городити, навіщо затівати (З журналу); Трапляється, що не збагнеш: навіщо все це, чого було отой тин городити? (З газети). тин городи́ться. Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився (З журналу).

горо́д (рідше тин) городи́ти, який і без означення, перев. несхв. Починати якусь копітку справу. — Перш за все, Мусію Степановичу, відібрати землю у поміщиків. Без цього нема чого і город городити (А. Головко); — Та чи варт тоді город городити? Чи не краще тоді вдома лишитися?(Г. Коцюба); Мабуть, це викликало б у всіх посмішку — навіщо було город городити, навіщо затівати (З журналу); Трапляється, що не збагнеш: навіщо все це, чого було отой тин городити? (З газети). тин городи́ться. Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився (З журналу).

тин горо́диться. Планується, здійснюється, створюється що-небудь. Поки дочитаєш до кінця, часто забуваєш — що ж там було на самому початку, заради чого цей тин городився? (З журналу).

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Поруч, по сусідству; близько. Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок); У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька). тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— жив батюшка, отець Іван (Панас Мирний).

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Поруч, по сусідству; близько. Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок); У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька). тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— жив батюшка, отець Іван (Панас Мирний).

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Поруч, по сусідству; близько. Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок); У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька). тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— жив батюшка, отець Іван (Панас Мирний).

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т. ін. Поруч, по сусідству; близько. Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин (Марко Вовчок); У нашому селі, ізгадую, тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина (О. Ковінька). тин з ти́ном. Рядом з панським двором,— тин з тином,— жив батюшка, отець Іван (Панас Мирний).

че́рез доро́гу (ву́лицю, тин) навпри́сядки, зі сл. ро́дич, рідня́ і под., ірон. Дуже далекий або зовсім ніякий. — Погукали й мене на весілля, спасибі. Хоч я їм і родичка яка: навприсядки через дорогу (О. Ковінька); — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий .. через вулицю навприсядки! (О. Гончар); — Ну ж і рідня ми з Вами — через тин навприсядки (В. Земляк).

[і] через тин не перегне́ться. Дуже ледачий. — Та він такий, що й через тин не перегнеться (Сл. В. Ужченка); Батько і через тин не перегнеться, зовсім не дбає про заробітки для своєї багатодітної сім’ї, яка невідомо, як існує і з чого живе (З журналу).

як (мов, ні́би і т. ін.) кіло́к у тин, зі сл. упе́ртися. Дуже, надто. — Інші всюди заробляють, а ти всюди проробляєш,— підвищує голос Марійка.— Бо уперся мов кілок у тин і навіть за медом не нагнешся.— Хе,— знаю твій мед,— підсміюється Іван (М. Стельмах).

як соро́ка на тину́ (на кілку́, рідко на терни́ні). 1. зі сл. сиді́ти, примости́тися і т. ін. Незручно, неприродно. — Хитра яка! От побачить твоя мати... — примощується [Левко] на воротях, як сорока на кілку (М. Стельмах).

2. зі сл. жи́ти. Невлаштовано, непостійно. Він живе, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла (Укр.. присл..).

3. зі сл. верті́тися, крути́тися і т. ін. Неспокійно. Вертиться, як сорока на тину (Укр.. присл..).

як соро́ка по тину́, перев. зі сл. писа́ти. Незграбно, неакуратно. Він пише, як сорока по тину (З усн. мови).