тиловик 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | тилови́к | тиловики́ |
| родовий | тиловика́ | тиловикі́в |
| давальний | тиловико́ві, тиловику́ | тиловика́м |
| знахідний | тиловика́ | тиловикі́в |
| орудний | тиловико́м | тиловика́ми |
| місцевий | на/у тиловико́ві, тиловику́ | на/у тиловика́х |
| кличний | тиловику́ | тиловики́ |
Словник антонімів
| ФРОНТ | ТИЛ |
| Стратегічний район, де розміщені війська діючих армій. | Територія, яка знаходиться позаду лінії фронту. |
| Фронт партизанський, широкий ~ тил ворожий, глибокий, наш. Передова лінія фронту ~ в глибокому тилу. Бути, загинути, народитися, перебувати, померти, вважатися, значитися на фронті ~ в тилу. Допомагати фронтові ~ турбуватися про тил. | |
| Тил дав на фронт усе, що ворогові смерть несе (Народне прислів’я). | |
| Фронтовий ~тиловий, фронтовик ~тиловик | |