тиловий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тилови́й тилова́ тилове́ тилові́
родовий тилово́го тилово́ї тилово́го тилови́х
давальний тилово́му тилові́й тилово́му тилови́м
знахідний тилови́й тилову́ тилове́ тилові́
орудний тилови́м тилово́ю тилови́м тилови́ми
місцевий на/у тилово́му, тилові́м на/у тилові́й на/у тилово́му, тилові́м на/у тилови́х

Словник антонімів

ФРОНТ ТИЛ
Стратегічний район, де розміщені війська діючих армій. Територія, яка знаходиться позаду лінії фронту.
Фронт партизанський, широкий ~  тил ворожий, глибокий, наш. Передова лінія фронту ~  в глибокому тилу. Бути, загинути, народитися, перебувати, померти, вважатися, значитися на фронті ~  в тилу. Допомагати фронтові ~  турбуватися про тил.
Тил дав на фронт усе, що ворогові смерть несе (Народне прислів’я).
Фронтовий ~тиловий, фронтовик ~тиловик