-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тил тили́
родовий ти́лу тилі́в
давальний ти́лу, ти́лові тила́м
знахідний тил тили́
орудний ти́лом тила́ми
місцевий на/у тилу́ на/у тила́х
кличний ти́ле* тили́*

Словник антонімів

ФРОНТ ТИЛ
Стратегічний район, де розміщені війська діючих армій. Територія, яка знаходиться позаду лінії фронту.
Фронт партизанський, широкий ~  тил ворожий, глибокий, наш. Передова лінія фронту ~  в глибокому тилу. Бути, загинути, народитися, перебувати, померти, вважатися, значитися на фронті ~  в тилу. Допомагати фронтові ~  турбуватися про тил.
Тил дав на фронт усе, що ворогові смерть несе (Народне прислів’я).
Фронтовий ~тиловий, фронтовик ~тиловик