-1-
дієслово недоконаного виду
(звертатися на ’ти’)

Словник відмінків

Інфінітив ти́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ти́каймо
2 особа ти́кай ти́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ти́катиму ти́катимемо, ти́катимем
2 особа ти́катимеш ти́катимете
3 особа ти́катиме ти́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ти́каю ти́каємо, ти́каєм
2 особа ти́каєш ти́каєте
3 особа ти́кає ти́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ти́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ти́кав ти́кали
жін. р. ти́кала
сер. р. ти́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ти́кавши
-2-
дієслово недоконаного виду
(совати, давати, показувати) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ти́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ти́каймо
2 особа ти́кай ти́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ти́катиму ти́катимемо, ти́катимем
2 особа ти́катимеш ти́катимете
3 особа ти́катиме ти́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ти́каю ти́каємо, ти́каєм
2 особа ти́каєш ти́каєте
3 особа ти́кає ти́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ти́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ти́кав ти́кали
жін. р. ти́кала
сер. р. ти́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ти́кавши

Словник відмінків

Інфінітив ти́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ти́каймо, ти́чмо
2 особа ти́кай, тич ти́кайте, ти́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ти́катиму ти́катимемо, ти́катимем
2 особа ти́катимеш ти́катимете
3 особа ти́катиме ти́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ти́каю, ти́чу ти́каємо, ти́каєм, ти́чемо, ти́чем
2 особа ти́каєш, ти́чеш ти́каєте, ти́чете
3 особа ти́кає, ти́че ти́кають, ти́чуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ти́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ти́кав ти́кали
жін. р. ти́кала
сер. р. ти́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ти́кавши

Словник синонімів

СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИрозм.,ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИрозм.,ТИ́ЦЯТИрозм.,ТИ́ЦЬКАТИрозм. рідше, ТИ́РИТИрозм. (недбало або нашвидку). - Док.: засу́нути, запха́ти, ти́кнути, ткну́ти, піткну́ти, ти́цьнути. Він уже совав до простягнених рук шматочки хліба та цибулі (Ю. Збанацький); Засуваю голову під подушку і сплю (М. Коцюбинський); - Певно, ти, Грунько, прибираючи в кабінеті, зняла її [книжку] з столу й ткнула куди між другі (Панас Мирний); В’ється [Хоцінський] коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки (І. Нечуй-Левицький).

Словник фразеологізмів

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому. Сварити кого-небудь. Прийду, було, додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” (І. Нечуй-Левицький); Було, заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький).

со́вати (ти́кати, пха́ти і т. ін.) / ткну́ти [свого́] но́са куди, у що. Самочинно втручатися в що-небудь (перев. у чужі справи). З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам’яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко). со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський).

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д. Втручатися куди не слід, в чужі справи. Тут дідка придавили томами з кресленнями і розрахунками, щоб не тикав свого носа в чужий город (З журналу); Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало).

ти́кати / ткну́ти но́сом кого, фам. 1. В гострій формі дорікати комусь за що-небудь. — Оце, як бачиш, Грицю. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни. Сам на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко).

2. у що. Звертати увагу, дивитися на що-небудь. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув у покіс носом (М. Коцюбинський). но́са ти́цьнути до кого, куди. Вона [Настя] цілий день підтикана, бігала то на двір, то до клуні, то до хати. Їй ніколи до машини носа тицьнути, хоча страх хочеться (У. Самчук).

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т. ін.) па́льцями (па́льцем) на кого. Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко); — А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер); А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко); [Олексій:] Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: “Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть” (Г. Квітка-Основ’яненко); Вони [писарчуки] моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський); Їй [Марині Карпівні] здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний).

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т. ін.) па́льцями (па́льцем) на кого. Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко); — А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер); А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко); [Олексій:] Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: “Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть” (Г. Квітка-Основ’яненко); Вони [писарчуки] моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський); Їй [Марині Карпівні] здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний).

ти́кати під [са́мий] ніс кому, грубо. Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах); На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник).

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому. Сварити кого-небудь. Прийду, було, додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” (І. Нечуй-Левицький); Було, заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький).

ти́кати під [са́мий] ніс кому, грубо. Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах); На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник).

со́вати (ти́кати, пха́ти і т. ін.) / ткну́ти [свого́] но́са куди, у що. Самочинно втручатися в що-небудь (перев. у чужі справи). З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам’яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко). со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський).

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д. Втручатися куди не слід, в чужі справи. Тут дідка придавили томами з кресленнями і розрахунками, щоб не тикав свого носа в чужий город (З журналу); Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало).

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

-3-
дієслово недоконаного виду
(цокати) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ти́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ти́каймо
2 особа ти́кай ти́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ти́катиму ти́катимемо, ти́катимем
2 особа ти́катимеш ти́катимете
3 особа ти́катиме ти́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ти́каю ти́каємо, ти́каєм
2 особа ти́каєш ти́каєте
3 особа ти́кає ти́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ти́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ти́кав ти́кали
жін. р. ти́кала
сер. р. ти́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ти́кавши

Словник відмінків

Інфінітив ти́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ти́каймо, ти́чмо
2 особа ти́кай, тич ти́кайте, ти́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ти́катиму ти́катимемо, ти́катимем
2 особа ти́катимеш ти́катимете
3 особа ти́катиме ти́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ти́каю, ти́чу ти́каємо, ти́каєм, ти́чемо, ти́чем
2 особа ти́каєш, ти́чеш ти́каєте, ти́чете
3 особа ти́кає, ти́че ти́кають, ти́чуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ти́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ти́кав ти́кали
жін. р. ти́кала
сер. р. ти́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ти́кавши

Словник синонімів

СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИрозм.,ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИрозм.,ТИ́ЦЯТИрозм.,ТИ́ЦЬКАТИрозм. рідше, ТИ́РИТИрозм. (недбало або нашвидку). - Док.: засу́нути, запха́ти, ти́кнути, ткну́ти, піткну́ти, ти́цьнути. Він уже совав до простягнених рук шматочки хліба та цибулі (Ю. Збанацький); Засуваю голову під подушку і сплю (М. Коцюбинський); - Певно, ти, Грунько, прибираючи в кабінеті, зняла її [книжку] з столу й ткнула куди між другі (Панас Мирний); В’ється [Хоцінський] коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки (І. Нечуй-Левицький).

Словник фразеологізмів

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому. Сварити кого-небудь. Прийду, було, додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” (І. Нечуй-Левицький); Було, заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький).

со́вати (ти́кати, пха́ти і т. ін.) / ткну́ти [свого́] но́са куди, у що. Самочинно втручатися в що-небудь (перев. у чужі справи). З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам’яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко). со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський).

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д. Втручатися куди не слід, в чужі справи. Тут дідка придавили томами з кресленнями і розрахунками, щоб не тикав свого носа в чужий город (З журналу); Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало).

ти́кати / ткну́ти но́сом кого, фам. 1. В гострій формі дорікати комусь за що-небудь. — Оце, як бачиш, Грицю. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни. Сам на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко).

2. у що. Звертати увагу, дивитися на що-небудь. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув у покіс носом (М. Коцюбинський). но́са ти́цьнути до кого, куди. Вона [Настя] цілий день підтикана, бігала то на двір, то до клуні, то до хати. Їй ніколи до машини носа тицьнути, хоча страх хочеться (У. Самчук).

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т. ін.) па́льцями (па́льцем) на кого. Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко); — А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер); А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко); [Олексій:] Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: “Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть” (Г. Квітка-Основ’яненко); Вони [писарчуки] моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський); Їй [Марині Карпівні] здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний).

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т. ін.) па́льцями (па́льцем) на кого. Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко); — А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер); А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко); [Олексій:] Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: “Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть” (Г. Квітка-Основ’яненко); Вони [писарчуки] моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський); Їй [Марині Карпівні] здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний).

ти́кати під [са́мий] ніс кому, грубо. Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах); На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник).

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому. Сварити кого-небудь. Прийду, було, додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” (І. Нечуй-Левицький); Було, заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький).

ти́кати під [са́мий] ніс кому, грубо. Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах); На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник).

со́вати (ти́кати, пха́ти і т. ін.) / ткну́ти [свого́] но́са куди, у що. Самочинно втручатися в що-небудь (перев. у чужі справи). З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам’яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко). со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський).

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д. Втручатися куди не слід, в чужі справи. Тут дідка придавили томами з кресленнями і розрахунками, щоб не тикав свого носа в чужий город (З журналу); Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало).

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

Словник відмінків

Інфінітив ти́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ти́катиме ти́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ти́кає ти́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ти́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ти́кав ти́кали
жін. р. ти́кала
сер. р. ти́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ти́кавши*

Словник синонімів

ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ[ЦОКОТІ́ТИ]підсил., ЦО́РКАТИдіал., ЦОРКОТА́ТИ[ЦОРКОТІ́ТИ]підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИрозм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ[ТИ́КАТИ]розм., ТА́КАТИрозм., ТІКТА́КАТИрозм., ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]підсил. розм. (про годинниковий механізм). - Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти[процокоті́ти], цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).